Українські Карпати традиційно орієнтуються на внутрішнього туриста, однак місцева влада та підприємці мають амбіції розширити прибуток за рахунок іноземних гостей. Формування регіональної платформи C8, яка об’єднала вісім країн Центральної Європи включно з Україною, відкрило нові можливості для туристичного бізнесу. На першому Carpathian 8 Summit у Буковелі на кінець вересня зібралося близько 500 компаній із 25 держав, а інвестиційний портфель налічував 123 проєкти на суму $71,3 млрд.
Попри нові перспективи, українські курорти стоять перед серйозним викликом: конкурувати з уже знайомими туристам європейськими напрямками. Ключова стратегія полягає у поетапному виході на ринки, починаючи з Румунії, Австрії та Угорщини, які мають найбільший потенціал через географічну близькість та історичні зв’язки. Перед кожним кроком необхідно детально вивчити місцеву аудиторію: її сезонність, звички бронювання, розповсюджені канали продажу та маршрути подорожей. Наприклад, у Румунії туристичні агенції все ще відіграють значну роль у виборі готелю, тому копіювання українських моделей продажу буде неефективним.
Інфраструктурні покращення вже розпочалися: у 2025 році запустили 22-кілометрову ділянку європейської колії між Чопом та Ужгородом, з’явилися прямі поїзди до Братислави, Будапешта та Відня, а пропозиція залізничних квитків до ЄС зросла на 20% до 8 тисяч місць щодня. У січні 2026 року відкрився пішохідний перехід на кордоні зі Словаччиною. Проте туристу важливий весь маршрут до готелю, включно з трансферами від великих закордонних аеропортів, на кшталт Кракова.
Поточна ситуація показує, що іноземці становлять менше 1% клієнтів мережі Apartel Resorts, а більшість приїжджають через особисті зв’язки з Україною. Найбільший перепон виникає ще до бронювання: польська рекламна кампанія залучила понад 200 запитів, але значна частина потенційних гостей відмовлялася після дізнання про розташування в Україні. Готель не може усунути воєнний ризик, але може його мінімізувати через прозорість інформації про маршрути, правила під час повітряної тривоги, доступ до укриття та стан комунікацій. Когенераційні установки допомагають забезпечити енергетичну автономність під час перебоїв.
Іноземні туристи порівнюватимуть українські готелі з європейськими аналогами у Закопаному, Татрах та Кошицях, тому вимоги до якості послуг істотно вищі. На рецепції мають бути англомовні працівники, а в ідеалі – організоване мовне навчання для персоналу. Туристична інфраструктура потребує розвитку: шатли, громадський транспорт, ресторани різних форматів, облаштовані пішохідні маршрути з навігацією, місцями для відпочинку та комунальними зручностями. Сертифікація за програмою Green Key підтвердить дбайливе ставлення до природи та підвищить довіру гостей.
Вихід на новий ринок потребує розуміння, де потенційний турист шукає поїздку. Для одних це Booking, для інших – локальні платформи або туристичні агенції. На початку варто запросити 10–20 місцевих агентів на ознайомчу поїздку, щоб вони особисто побачили маршрут і умови. Далі необхідні менеджер зі знанням місцевої мови, локальна реклама, відеоконтент та співпраця з інфлюенсерами. Українські Карпати мають багато привабливих локацій, але іноземцю складно самостійно скласти їх у логічну подорож. Готелі, перевізники, туристичні оператори та локальні підприємці повинні працювати скоординовано, щоб турист одразу бачив готовий маршрут.
Держава вже впровадила знижену ставку ПДВ 7% для послуг тимчасового розміщення. Наступним кроком варто розглянути спеціальні економічні режими або зони для великих туристичних локацій, які б стимулювали інвестиції в готелі, транспорт та рекреаційну інфраструктуру. Туризм у частині європейських країн формує помітну частку економіки, тому Карпати для України – це не просто туристичний напрям, а потенційно великий ринок для інвестицій та регіонального розвитку. Успіх залежить від послідовної роботи на кожному етапі: від першої реклами та бронювання до дороги, проживання та пересування регіоном.
