Час для прийняття необхідного законодавства з метою вступу України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) швидко спливає. Ця система уможливлює переводи грошей між 41 країною та територією за уніфікованими правилами, що прискорює операції та зменшує їх вартість для громадян і компаній.
За розрахунками народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, авторки законопроєкту, приєднання до SEPA дозволило б українцям та бізнесу економити близько 10 млрд гривень щорічно завдяки зниженню банківських комісій та комісій за трансакції. Прикладом ефективності системи служить Молдова, яка приєдналася в жовтні 2025 року: за перші десять місяців її жителі та компанії заощадили приблизно 13,2 млн євро, а вартість переказу впала з 20–150 євро до 1,09 євро.
Головною перешкодою для України є необхідність ухвалити законодавство про протидію відмиванню грошей. Верховна Рада планує 10 листопада розглянути в першому читанні законопроєкт №14327-д, центральним елементом якого є централізований реєстр, що дозволить правоохоронним органам дізнатися про банківські рахунки та сейфи громадян і компаній. Європейська комісія наполягає на доступі до цього реєстру для органів, які розслідують фінансові злочини та корупцію. Компромісним рішенням пропонується спочатку надати прямий доступ Бюро економічної безпеки, НАЗК та АРМА.
Законодавче регулювання потрібно завершити до 10 липня 2027 року, коли набудуть чинності жорсткіші правила ЄС. Василевська-Смаглюк попереджає, що невчасне виконання поточних вимог може позбавити Україну можливості приєднатися до SEPA на чинних умовах, а адаптація до нового стандарту виявиться набагато складнішою. За позитивного сценарію, якщо парламент схвалить законопроєкт у першому читанні, його можна підготувати до другого читання в середині грудня, що дозволило б Нацбанку подати заявку до Європейської платіжної ради до кінця року.
