Кабінет міністрів розробляє механізм страхування воєнних ризиків, який мав би забезпечити сукупне покриття в розмірі $5–8 млрд. Для запуску цієї системи держава планує мобілізувати близько $1 млрд та залучити кошти міжнародних партнерів.
Про це повідомив заступник міністра економіки та довкілля Єгор Григоренко на Київському міжнародному економічному форумі 2026. За його поясненням, фонд буде покривати початкові збитки від воєнних ризиків, що дасть можливість залучити приватні страхові компанії та зробити страхування основних активів підприємств доступнішим. «Держава готова створити фонд, який покривав би перший збиток, таким чином затягнути туди приватний сектор для того, щоб зробити покриття решти ризику набагато дешевшим і доступнішим», – пояснив він.
Григоренко уточнив, що державного бюджету недостатньо для формування фонду. Уряд розраховує залучити донорське фінансування з мультиплікатором 2–3 до початкового ресурсу, що дозволить розширити страхове покриття за участю приватного ринку. «Держава намагається мобілізувати зараз щось приблизно в районі $1 млрд в еквіваленті. Під цей ресурс залучити донорські кошти з мультиплікатором, умовно, 2–3», – зазначив заступник міністра.
Григоренко звернув увагу на погіршення інвестиційної ситуації через посилення російських атак протягом останніх шести – дев’яти місяців. За його оцінкою, поточні капіталовкладення в економіку вже не компенсують збитків, яких зазнає бізнес. Якщо виключити оборонний сектор і врахувати амортизацію, такий розрив виник, ймовірно, уперше від початку повномасштабної агресії.
«Ми фактично вперше з початку війни опинилися в ситуації, коли наш поточний рівень інвестування в економіці не перекриває тих збитків, які бізнес несе. Нам це потрібно для того, щоб не втрачати хоча б той рівень продуктивності, на якому ми сьогодні», – наголосив він.
Серед діючих інструментів підтримки він виокремив гранти на відновлення підприємств обсягом до 16 млн грн та програму пільгового кредитування «5–7–9%». Близько половини кредитного портфеля програми спрямовано на інвестиційні проєкти, а понад третину складають підприємства з територій із високим рівнем воєнного ризику, де альтернативне фінансування часто недоступне.
