Російська влада намагається налагодити економічну співпрацю зі США, пропонуючи американській адміністрації Дональда Трампа вигідні контракти в енергетичному секторі, цивільній авіації, видобутку рідкісноземельних матеріалів та штучному інтелекті. Паралельно Москва вимагає скасування санкцій та відновлення торговельних зв’язків, однак не готова йти на поступки щодо завершення військового конфлікту в Україні.
На зустрічі у Флориді 9 жовтня спецпредставник Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер зустрілися з керівником Офісу президента України Кирилом Будановим. Замість обговорення умов припинення вогню американська сторона запропонувала так звану модель регіонального розвитку, яка включала б повне відновлення постачання російської нафти й газу через українську територію до європейських ринків. За цим планом Київ отримував би доходи від транзиту, а європейські споживачі — дешевшу енергію. Буданов рішуче відкинув цю ідею, заявивши: «Наша модель — не Білорусь, а Польща!». Він пояснив, що Україна не прагне повертатися до економічної залежності від Росії, а хоче розвиватися як самостійна європейська держава.
На тій же зустрічі українська делегація дізналася про окрему домовленість: Трамп оголосив про угоду з Путіним щодо поставок російського дизельного палива на світовий ринок. За інформацією видання, Віткофф наполегливо вимагав від українців прийняти цю домовленість та припинити атаки на російські нафтопереробні заводи. При цьому США не отримали від Путіна ніяких взаємних поступок. Ключову роль у просуванні такої стратегії відіграє Кірілл Дмітрієв, керівник Російського фонду прямих інвестицій та представник російської переговорної команди. Його завдання полягає в переконанні американської адміністрації, що співпраця з Росією відповідає економічним інтересам самих США. Обговорюються напрями у сфері енергетики, цивільної авіації, рідкісноземельних металів, штучного інтелекту та технологій. 14 жовтня Дмітрієв заявив Reuters, що угода про російський дизель може стати прототипом для подальшої економічної взаємодії між двома державами, наголошуючи, що Москва готова шукати способи обходу санкційних обмежень.
Економічні пропозиції дають Кремлю можливість добиватися послаблення санкцій та відновлення експортних доходів. Якщо впливові американські компанії та інвестори вкладатимуть капітал у російські проєкти, вони можуть стати силою, яка лобіюватиме скасування санкцій. Однак Росія одночасно нарощує військові видатки й чисельність армії, в той час як її переговорники обговорюють економічні можливості та мир. Для України основний ризик полягає в тому, що США можуть почати розглядати економічні інтереси з Росією як самостійну ціль, відірвану від вимоги припинити агресію.
