Українські аграрні склади переповнені пшеницею, яка втратила вартість, але ціни на хліб в магазинах залишаються високими і можуть зрости ще на 3–5% до завершення року. Цьогоріч країна зібрала близько 26 млн тонн пшениці, тоді як для внутрішнього споживання потрібно лише 7–8 млн тонн, проте надлишок неможливо повністю експортувати.
Причина в тому, що вартість хліба залежить від багатьох факторів, крім сировини. Пшениця становить лише 10–15% ціни буханця, решта припадає на переробку, випікання, енергоносії, оплату праці та логістику. За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів Олександра Тараненка, борошно подешевшало на 15% за останні місяці, але це знизило собівартість хліба орієнтовно лише на 5%, оскільки інші витрати зростають. Дорожчають пальне, обслуговування транспорту, електроенергія та упаковка, що перекриває економію на сировині.
Експорт зерна також став набагато дорожчим. Через зміну маршрутів доставки, коли значна частина вивезення йде через Дунай, західні кордони та румунську Констанцу замість глибоководних портів Великої Одеси, логістика подорожчала на $50–70 за тонну. За оцінкою президента Асоціації міжнародних експедиторів України Віктора Берестенка, для господарств, віддалених від дунайських портів, витрати можуть бути ще вищими. У вересні Україна експортувала лише 2,4 млн тонн агропродукції — 46% від потенціалу в 5 млн тонн на місяць.
Нинішня криза може позначитися на цінах у наступних сезонах. Фермери, які отримують збитки від продажу зерна, економлять на добривах та інших ресурсах для підготовки до наступного посіву. Заступник керівника KSE Агроцентр Павло Мартишев зазначає, що багато господарств посіяли озиму пшеницю без внесення добрив, як зазвичай. Крім того, існує ризик скорочення посівних площ. Через недоотриманий експорт Україна втратила близько $2,5 млрд валютної виручки, що посилює тиск на гривню й робить імпортні товари дорожчими.
