Адміністрація Дональда Трампа намагається відновити переговори про завершення війни в Україні, пропонуючи Москві економічні поступки, включно зі послабленням санкцій та поверненням російського газу на європейський ринок. Серед цих пропозицій — перезапуск газогонів «Північний потік», які були підірвані у вересні 2022 року, через сім місяців після початку російської агресії проти України.
Саме у цей час у Гамбурзі Ганзейський вищий земельний суд розглядає справу українського офіцера Сергія Кузнєцова, якого німецька прокуратура підозрює у причетності до диверсії на газопроводах. Його адвокат Ілля Новіков розповів про особливості судового процесу, зазначивши, що обвинувачення оперує виключно непрямими доказами — не знайдено ні відбитків пальців, ні збігів ДНК, ні свідків, які б бачили Кузнєцова на орендованій яхті «Андромеда».
Новіков наголосив на ненормальності ситуації, коли після російських воєнних злочинів, включно з масакрами в Бучі та Ірпені, першою людиною, звинуваченою у воєнному злочині під час цієї війни, став український офіцер, а не росіянин. Адвокат критикував німецьку прокуратуру за те, що вона екстрадувала Кузнєцова, розраховуючи знайти переконливі докази під час процесу, хоча на момент екстрадиції таких доказів не було. Він назвав це «азартною грою», яка не відповідає принципам кримінального судочинства.
Новіков також звернув увагу на те, що прокуратура змінила обвинувачення після того, як Федеральний суд Німеччини поставив під сумнів версію про намір завдати шкоди безпосередньо Німеччині. Замість статті про саботаж, спрямований проти конституційного устрою, обвинувачення тепер базується на статті про знищення майна як воєнному злочині.
Важливою перемогою захисту стало рішення суду від 30 вересня відмовити швейцарській компанії Nord Stream AG (пов’язаній з російським «Газпромом») у статусі потерпілої сторони. Це означає, що компанія матиме вужчі процесуальні права, ніж би мала у статусі потерпілої, що запобігає непрямому представленню російських інтересів у суді.
Адвокат наголосив, що питання про законність атак на підводні газопроводи під час війни досі залишаються невизначеними в міжнародному праві, оскільки такі об’єкти почали будувати порівняно недавно. Суд у Гамбурзі може створити новий судовий прецедент, встановивши правові межі таких дій.
Новіков критикував позицію українського президента Володимира Зеленського, який лише один раз коротко заявив, що Україна не причетна до підриву. На його думку, це створює простір для проросійських політичних сил, зокрема партії «Альтернатива для Німеччини», яка намагається переконати німців, що газ у Німеччині став дорогим через Україну. Адвокат вважає, що українська держава мала б активніше захищати свою позицію на державному рівні, а не віддавати керування темою в чужі руки.
Друге судове засідання у справі Кузнєцова відбудеться 27 жовтня, коли розпочнеться основна частина процесу. Засідання заплановані двічі на тиждень протягом листопада та першої половини грудня, розгляд справи триватиме й у наступному році. Вирок суд, за прогнозом адвоката, може винести не раніше березня й не пізніше червня.
Новіков також повідомив про паралельну справу дайвера Володимира Журавльова, якого німецька прокуратура також підозрює у причетності до диверсії. Хорватський суд першої інстанції вже ухвалив рішення на користь німецької прокуратури щодо його екстрадиції, однак захист працює над тим, щоб запобігти цьому.
