У першому турі бюлетень-простирадло нараховуватиме з півсотні прізвищ осіб, готових взяти на себе відповідальність очолити Україну. Президентська виборча кампанія стартувала 31 грудня 2018 року, але поки що офіційний список претендентів на булаву доволі куций. Першим зареєструвався у ЦВК не Володимир Зеленський, попри гучну заяву в новорічну ніч, а самовисуванець Ігор Шевченко, екс-міністр екології, не фаворит безкомпромісної гонки.
Реєстрація без поспіху
Можливо, шансів отримати президента із прізвищем Шевченко побільшає, коли зареєструється й нардеп Олександр Шевченко. Він теж не серед лідерів кампанії, хоча знайомий зі Львівщини запевнив мене, що пан Олександр доволі популярний на Західній Україні. Є вже й відмова в реєстрації. Її отримав юрист Володимир Ратуш через невідповідність чинному законодавству поданих документів. Він, як і Ігор Шевченко, звернувся до ЦВК ще в перший день виборчої кампанії.
Після Різдва ЦВК зареєструвала лідера Соціал-демократичної партії Сергія Капліна, міського голову Львова Андрія Садового, самовисуванця Віталія Скоцика й голову партії «Справедливість» Валентина Наливайченка. Нагадав про себе й лідер комуністів Петро Симоненко. На посаду президента його висунули однопартійці, але товариша Симоненка навряд чи зареєструють – КПУ заборонена. Утім, ніщо не завадить головному комуністу стати технічним кандидатом як самовисуванець. На розгляді ЦВК документи від нардепів Віталія Купрія і Євгена Мураєва та очільника партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка. А ось лідери рейтингів не поспішають – реєстрація триватиме до 8 лютого включно. Очікується, що головні претенденти відвідають ЦВК після Водохреща.
«Проведення передвиборчої агітації кандидатом у президенти розпочинається наступного дня після дня його офіційної реєстрації ЦВК, а не після оголошення заяви про наміри балотуватися, – повідомила DUMKA Наталія Линник, заступник гендиректора ВГО «Комітет виборців України». – Саме тому окремі потенційні кандидати можуть свідомо відкладати подання документів до ЦВК до початку лютого, щоб, принаймні, отримати вільний місяць, коли можна агітувати без обмежень, витрачати без обмежень будь-які кошти й не звітувати в рамках чинного законодавства про витрати. Рекламний безлад вказує на одне: потрібна серйозна виборча реформа або ж намагання, якщо на президентські вибори вже пізно, то хоча б на парламентські, частково врегулювати це питання в законодавстві».
Задовго до старту кампанії потенційні кандидати провели багато зустрічей із виборцями, їхні білборди складно було порахувати. Чим не агітаційний фальстарт?
«Це нормально – одні вибори закінчуються й одразу розпочинаються інші, – запевнив DUMKA політтехнолог Олексій Голобуцький. – У лідерів є партії, які постійно займаються агітацією. Просто нині входимо в активну офіційну частину виборчої кампанії».
Довідка:
Заборона оприлюднювати результати соцопитувань набере чинності з 29 березня. У «день тиші», 30 березня, заборонена агітація. 31 березня – перший тур, 21 квітня – другий. Результати голосування будуть не пізніше 1 травня, а офіційно їх оприлюднять ще за три дні. Упродовж 30 днів має відбутися інавгурація.
Таки Порошенко vs Тимошенко?
23 грудня пройшли вибори в ОТГ, котрі називають репетицією президентських чи парламентських. Чи можна їхні результати перенести на прийдешню кампанію?
«Це поточна політична подія, – розповів Оpinion Олександр Кочетков, політичний аналітик. – І Порошенко, і Тимошенко, підраховуючи за різними методиками, спробували заявити про свою перемогу в проекції: перемогли тут – переможемо і там. Тут є певний зв’язок, але це не є повноцінною базою для прогнозування президентських виборів».
А як бути з рейтингами? У соцопитуваннях різні показники, хоча попереду, як правило, одні й ті ж особи. Зокрема, Юлія Тимошенко, Петро Порошенко, Володимир Зеленський. Останньому соціологи пророкують другий тур, хоча поведінка шоумена викликає і кпини фахівців. Актор публічно звернувся допомогти з виборчою програмою, що засвідчило – він людина далека від політики. Чи варто самостійній політичній фігурі просити допомоги в «залу»? Чимало експертів прогнозують у другому турі зустріч Тимошенко й Порошенко.
«По-перше, ціна виборів надзвичайно висока; суспільство це відчуває, тому прогнозується висока явка, може, і рекордна, – вважає Олександр Кочетков. – По-друге, надзвичайно великі ставки не тільки для країни, а й для осіб, що беруть у них участь. Це передусім стосується Президента Порошенка. Він же започаткував судити президентів. Відповідно, усі наступні президенти стають підсудними».
Програш влади означатиме кримінальні проблеми для найвищого керівництва держави і його оточення. Не виключено, що під час кампанії в хід підуть найбрудніші технології, криваві провокації.
«З іншого боку, буде найбільш яскрава і креативна, найбільш потужна кампанія з боку певних кандидатів, – продовжив пан Кочетков. – І Володимир Зеленський вже почав робити з неї яскраве шоу. Якщо в другий тур вийдуть Порошенко й Тимошенко, то важко передбачити, хто з них одразу визнає себе переможеним. Є велика загроза громадянського конфлікту через те, що сторона, яка програє, не захоче визнати себе такою. І може бути не лише громадянський конфлікт, а й збройний».
Кремль тут як тут
Задля безпеки виборців ЦВК ліквідувала всі п’ять виборчих дільниць у РФ, від спостерігачів із Росії Україна також відмовилася. Останнім часом без участі Кремля не відбуваються жодні вибори, навіть у США та Європі. Що вже казати про Україну, вплив на виборчі процеси в якій із боку РФ триває десятиліттями?
«Втручання Росії можна нейтралізувати частково перенесенням офісу Facebook у Київ, жорсткими санкціями проти проросійської п’ятої колони в Україні. Останнє доволі складно зроби в наявному правовому полі, – переконана Наталія Линник. – Саме тому треба посилити просвіту громадян через ТБ і соцмережі, блогерів щодо можливих пропагандистських провокацій із боку РФ і її представників в Україні».
Гібридна війна впливає на особливості зовнішнього втручання. Експерти сходяться на думці, що Кремль не має шансів отримати в Україні «свого» президента – Юрію Бойко чи Олександру Вілкулу навряд чи світить другий тур. Однак Путіна може задовольнити і проукраїнський глава держави.
«Раніше вони просто купляли певних кандидатів – нині цим займатися не будуть, а їхній представник Віктор Медведчук братиме участь у парламентській кампанії, – пояснив Олександр Кочетков. – Схема така: президентом залишається Порошенко й майже ні на що не впливає, спікером стає Медведчук, Бойко йде на прем’єра. І Медведчук із Бойком вирішують усе, що треба, зокрема те, чого бажає від України Кремль. Переконаний, що таке не пройде, але концепція такого впливу існує».
Думки нардепів
Чим прийдешні вибори відрізнятимуться від попередніх, та чи можна довіряти соціологічним рейтингам? Як нейтралізувати втручання Кремля у виборчу кампанію, чи можуть якісь чинники завадити проведенню виборів 31 березня? Ці запитання DUMKA адресував народним обранцям різних депутатських фракцій.
Ігор Мосійчук, фракція Радикальної партії Олега Ляшка:
«Навіть у 2014 році, обираючи президента, українці не усвідомлювали, що обирають головнокомандувача. Після практично п’яти років війни це усвідомлення є. І одним із ключових моментів виборчої кампанії буде якраз те, що обирається людина, покликана принести мир на українську землю, повернути окуповані території, перемогти у війні. Майже всі закриті рейтинги, які партії роблять для себе, маніпуляції. Один з останніх дає Олександру Вілкулу 0 % на Донбасі. Це смішно, бо його висуває частина “Опоблоку”, афілійована до Рината Ахметова, який має там підприємства. Це буде одна з найбрудніших виборчих кампаній. Правоохоронні й антикорупційні органи гратимуть у свою політичну гру в залежності від тих, хто на них впливає. Сподобалося передноворічне інтерв’ю міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який заявив: незалежно від влади чи опозиції, безладів поліція не допускатиме, зокрема штурму дільниць. Це дуже важливо. СБУ має боротися з так званими блогерами, політологами, які озвучують пропаганду Кремля. Єдиний чинник, котрий може завадити проведенню виборів, – пряме вторгнення регулярних військ РФ».
Ірина Суслова, фракція партії «Блок Петра Порошенка»:
«За всю історію незалежної України не мали двох президентських виборів, які були б дзеркальним відображенням одне одних. Унікальними вони будуть і в 2019-му. Від усіх виборів до 2014 року відрізнятимуться фактором зовнішньої агресії, а від попереднього волевиявлення – меншою мірою мобілізації суспільства, яку тоді підігрівала анексія Криму, події на Сході й постмайданні настрої. Соціологічні рейтинги – не точна картинка того, як проголосують на виборах. Це лише фіксація електоральної ситуації на момент проведення опитування на основі наукових соціологічних інструментів. І довіряти варто лише даним, які оприлюднюють дослідницькі центри з позитивною репутацією й відповідними можливостями для збору та аналізу інформації, детальним описом методології проведеного опитування. Втручанню іноземної держави у внутрішні справи України мусять перешкодити відповідальні за це органи, передусім, СБУ. Важлива також роль медіа. Вагомий фактор гігієни інформаційного простору, неприпустимість тиражування інформації сумнівного походження без відповідної перевірки. Значною буде позиція громадського сектору. Разом мусимо зробити так, щоб виборча кампанія, день виборів, встановлення результату пройшли в мирній атмосфері. Будь-яке нагнітання істерії, розпалювання ворожнечі між українцями, створення лінії розколу суспільства на руку ворогу. Це не означає, що не має бути гострих дискусій і дебатів. Але маємо розуміти: президенти приходять і йдуть, а Україна залишається нам і нашим дітям. Переконана, вибори відбудуться 31 березня за будь-якої погоди».
Роман Семенуха, фракція політичної партії «Об’єднання “Самопоміч”»:
«Соціологія в Україні здебільшого себе дискредитувала. Не можу не згадати нещодавнє опитування якоїсь дніпровської компанії, де згоду взяти участь у голосуванні дали 80 % опитаних. Це фейк. Завжди було 60-65 % на виборах президента. З’являються партії, які ще й не повісили борди, а окремі опитування вже показують, що вони мають 5-7 %. Колосальна кількість людей не визначилися. Тимошенко й Порошенко мають найгірший баланс довіри-недовіри. Результати суттєво відрізнятимуться від соцопитувань. Андрій Садовий готовий до чергової порції бруду, його позиція якісно відрізняється від інших. Бо вперше за 20 років іде людина з управлінським досвідом, командою, яка не залежить від жодного олігарха. Слід обрати президента, що не залежатиме від Кремля, протидіятиме агресії. А нинішній робить усе, щоб не чинити опору. Якщо він не робив нічого більше чотирьох років, то хочемо, щоб щось за місяць-два зробив? Медведчук його офіційний представник на перемовинах із Путіним. Турбулентність висока, але, сподіваюся, українці матимуть можливість у мирний спосіб усунути олігархічну владу».
Тарас Кремінь, фракція політичної партії«Народний фронт»:
«Нічого несподіваного не станеться. Бачу президентські вибори в два тури, кількох лідерів. Але рік ускладнений ще й парламентськими виборами, і надзвичайно важливо новообраному президенту знайти контакт із більшістю ВРУ. Можливо, слід змінити склад Кабміну й гідно підготуватися до парламентських виборів. Усе треба розглядати в комплексі. Соцопитування мають різні завдання, у залежності від того, ким фінансуються. Точна карта політичних інтересів буде сформована ближче до виборів. Цю кампанію не можна назвати найбруднішою. Вибори будуть технологічнішими – задіють нові технології, які не апробувалися в Україні. Водночас, не вірю в голосування адмінресурсом. Зрештою, усе вказує на те, що ми входимо в демократичні вибори не без можливих порушень із боку тих чи інших кандидатів, але вірю – ці вибори будуть докорінно відрізнятися від усіх за останні 10-15 років. Нейтралізувати втручання Кремля складно. Бачимо це по виборах у Європі та США. Має бути й готовність парламенту адекватно реагувати на можливі виклики з боку російської окупаційної влади, думати про лінії зіткнення з ворогом на Сході країни. І, звісно, консолідація суспільства. Маємо максимально активізувати співпрацю з європейськими і світовими партнерами. Необхідні спостерігачі, злкрема від громадських організацій, ОБСЄ. Потрібна явка. Не можна дозволити, щоб українці не скористалися можливістю підтвердити проєвропейський євроатлантичний вибір країни, наближення до стандартів НАТО. Сумніваюся, що щось може завадити проведенню виборів. У 2014 році було значно складніше. Як колишній голова Миколаївської облради, пригадую на півдні спроби створення “русского міра”, проведення псевдореферендумів. Здається, Україна навчилася виправляти помилки; маємо ресурси й можливості запобігти будь-яким спробам ескалації конфлікту».
Текст: Віктор Цвіліховський
