Був би привід – охочі прокоментувати знайдуться завжди. У мережі вже котрий день поспіль активно обговорюють нещодавнє велике інтерв’ю екс-президента України Віктора Ющенка на порталі «Українська правда». Колишнього очільника держави критикують і розбирають на цитати, дивуються подробицям політичного минулого країни та все ж продовжують репостити розмову на свої сторінки. Що саме пишуть і чим здивував Ющенко українців – у реакціях від DUMKA.
Саму розмову ви можете прочитати на сайті «Українська правда», а я ж спершу наведу вам коментарі самих журналістів, яким вдалося створити дійсно резонансне в українській мережі інтерв’ю за участю Віктора Ющенка. Один із них, Євген Руденко, ділитися своїми враженнями почав із того, скільки разів екс-президент вжив слово «нація». Скільки – невідомо, бо автор збився з рахунку. Для самого Руденка тема Ющенка особлива: у 2004 році він, мешканець Донецька, проголосував саме за нього. А ось пробачити колишньому очільнику країну журналіст не може лише одне – прихід до влади нині «легітимного» Віктора Януковича.
А ось другий автор, Роман Кравець, лише закинув вудочку про те, що розмова вийшла цікавою. Ну і, звісно, до свого допису виніс найбільш невдалий для Ющенка шматок тексту. Ну, такі правила гри в мережі. Типу там інтригу підігріти, все таке.
У розмові (якщо ви раптом полінувалися почитати) Ющенко розповідає насправді багато цікавого. І про Тимошенко, і про Медведчука, і про Януковича. Навіть встиг вказати на свою прихильність до нардепа Олега Ляшка. Але розбирали його відповіді по частинам так по-різному і детально, що інколи здавалося, що Ющенко встиг дати одразу три-чотири інтерв’ю. Отож, заговорився я щось, перейдімо до самих реакцій. Ось, наприклад, журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва свою увагу сфокусувала на описі машини, на якій приїхав екс-президент та власне офісі, який тому здають якісь «небайдужі партнери». А потім бац – і Ющенко перед камерою накидає піджак із ледь помітним знаком із зображенням Тараса Шевченка. Журналістка каже, що це завіса. Степан Коза каже, що це тільки початок.
А ось політичний експерт Олексій Мінаков натомість звернув увагу на іншу деталь: розповідь про те, як Юлія Тимошенко хотіла призначити віце-прем’єром Віктора Медведчука. Ага, того самого, ви не помилилися. Так-так, кума російського президента та адвоката Василя Стуса. Ну, буває. Втім, Мінаков саме так пояснює той факт, що Медведчука сьогодні дійсно дуже багато в медійному просторі: мабуть, він відчуває шанси Тимошенко на перемогу і вирішив розправити крила. Хех. А що, ця порода літати все ж таки вміє?
Натомість блогер В’ячеслав Ільченко запевнив своїх читачів, що політика потрібно оцінювати за його діями, а не за тим, який він у житті. Оцінювати Ільченко вирішив за негативними речами, які пан Ющенко привніс у політику. Ну, що до цього переліку увійшло? Розірвання політичного договору після публічного підписання, обмеження реформ декоративним українофільським дискурсом, узаконення територіально-політичної відрубності Донбасу та створення уявлення про існування царської дороги в президенти. Непогано так, правда?
Але не всі коментарі такі розлогі й так навантажені складними літерами та словами, не хвилюйтесь. Ось, наприклад, журналіст Сергій Костеж каже, що після прочитання матеріалу дійшов висновку, що країною керувала… велика дитина. Каже, дивно, як ми вціліли, особливо враховуючи наступника. Не знаю, якою дитиною був Ющенко, але якою дитиною виявився Віктор Янукович, думаю, відомо нам усім. Добре, хоч його інтерв’ю так активно не обговорюють, бо це ж можна було б з глузду поїхати.
Про малого хлопчика (і скажіть, що не змовились) написав і блогер Артем Малдер. Цього разу Ющенко постає в образі хлопчини, який в три роки грає на сопілці та… продовжує грати так само у 60. Який політ думок, ах, які порівняння. Десь плачуть класики української літератури, а воли ревують навіть із повними яслами.
Ну, і без іронії із сарказмом (традиційний коктейль для наших реакцій) також не обійшлось. Ось, публіцист і журналіст Сергій Руденко спробував. Ну, не завжди ж все має бути вдало, правда?
Дмитро Федоренко, розробник медіаплатформ, вважає, що всі ми маємо складні відносини з паном Ющенком. Але найбільше автора допису здивувала прихильність екс-президента до політика Олега Ляшка. Але про це поговоримо трохи далі. Більш вартісно – про журналістів, які теж не дуже святі. Адже і починається, і закінчується розмова досить маніпулятивно. Спочатку налаштовуючи читача на певний настрій, а потім розвінчуючи всю серйозність питанням про «бджіл». Ну, а що, тільки Віктору Андрійовичу віддуватися?
Отже, щодо Олега Ляшка. Ось пан Ігор Мосійчук. Пан Ігор – народний депутат. Здогадайтесь, яка партія має бути разом із цим статусом? Ага, вгадали, радикальна. Тому особисто для мене не дивно, чому Мосійчук радить почитати цю розмову. Та й він сам у тексті каже: «Зокрема, чому Віктор Андрійович проголосував би за Ляшка, чому не вважає його популістом, а людиною… і все таке». Ну, друзі, це не заборонено, вважаєйте, читайте та зважуйте, я щось заговорився знову.
І у продовження про нібито прихильність до Ляшка як політика. Дякую журналісту Мілану Лєлічу, який нагадав думки екс-президента з того самого приводу лише вісім років тому. Тоді Віктор Андрійович апелював до судимості «радикала». Такі справи. П – послідовність.
І питання, яке у когось все ж виникнути мало, але ставити його лише з огляду на одну розмову – якось, якщо чесно, дивно. Бо зрозуміло, що це інтерв’ю для Ющенка не було програмовим чи надважливим. Просто його круто рознесли по мережі.
А ось вам допис політичного аналітика Валентина Красноперова. На його думку, Ющенко свідомо оминає економічні аспекти нації. Але почитати, на думку фахівця, варто, бо є багато конкретного і багато складників пазлу. І хай я тут когось трохи критикую, а десь намагаюсь жартувати, але маю погодитись, цікавого та невідомого в тексті дійсно достатньо.
Щось Медведчук і в реакціях останнім часом з’являється якось частенько. Але якщо пишуть, ваш покірний слуга показує. Ось відповідь Віктора Андрійовича на питання щодо характеристики Медведчука як політика. Каже, не хоче тратити свої слова. Чесно, ось за це я навіть плюсик до карми надсилаю і на цьому свої слова на цю тему теж економлю. Будьте чемними та економте слова, коли воно того не варте.
Збирав реакції та втомлювався постійно повторювати ті ж самі прізвища Степан Коза
