На посаду надзвичайного і повноважного посла України у Вірменії призначено Петра Литвина, брата нардепа Володимира Литвина та українського воєначальника, який, за розповідями свідків, залишив свої війська на полі бою та втік. Далі про новеньку зраду – в реакціях від DUMKA.
Відомий волонтер і активіст Революції гідності Роман Донік нагадав, що в 2014 році пан Литвин залишив свої війська та втік із фронту. Далі вмикаємо сарказм та читаємо, мовляв, це ж було давно, всі вже й забули. Цікаво, а на якому етапі пан Литвин може кинути Вірменію? Та ще цікавіше, ким він стане після цього?
А відповідь доволі проста, за що я дуже дякую блогеру Артему Малдеру. Виходить, коли людей почнуть відправляти у космос, то першим полетить Петро Литвин. Хм, а мені здається, що першого, хто дійсно полетить, вже зустрічатиме космічний посол Литвин. Хіба ж так не краще?
Більш доступно, коротко та смішно про Литвина – у народній творчості мережі. «Країні … потрібні Литвини». Цікаво, а самі Литвини про це знають?
Євген Магда, директор Інституту світової політики, із сарказмом, який зрозумілий лише завдяки поставленому хештегу, зазначив, що «Україна не має адекватних дипломатів для країн-союзниць РФ». Так, ідея нормальна, а над реалізацією сарказмів, пане Євгене, ще треба добряче попрацювати. Побачимось у наступних реакціях.
Більш зрозумілий простому люду (себто Козі) сарказм продемонстрував політик і блогер Віталій Чепинога. Мовляв, нарешті пішла свіжа, молода, креативна кров. Ага, тільки щось цю кров ми десь бачили, і, виходить, вона ж непогано втікає. Чи витікає, як там правильно?
А ось дипломат Богдан Яременко доволі завуальовано (а може, й відкрито) назвав пана Литвина відходами. Хм. Більш цікавою є інша думка автору допису: навіщо нам посол у Вірменії, якщо ця країна не визнає територіальну цілісність України? Та щоб було, ясно ж, як білий день.
Журналістка Марина Данилюк-Єрмолаєва розійшлася ще більше і запропонувала президенту подумати, кого назначити послом у Росії: Януковича чи колишнього «беркутівця». Ну, пані Марино, при всій повазі мушу сказати, що зраду, яка відбулася, заправляти олією власних вигадок не дуже вже й доцільно. Але ж то таке, хіба ви мене читаєте…
Інший журналіст, Сергій Мельничук, натякнув, що Литвин навряд чи буде корисним у дипломатичній обоймі. Як вам краще сказати, пане Сергію… Цю Америку за вас вже відкрив інший Колумб. І навіть не на годину раніше за вас.
Мілан Леліч, журналіст, зазначив, що кадрову колоду будуть тасувати, допоки карти не розсипляться в руках. Боже, які порівняння, які метафори, яка майстерність слова! Швидше-швидше, портрет цього пана до кожного класу поряд із Шевченком.
І заключним дописом стане альтернативна версія історії від блогера Антона Ходзи. Десь у паралельній реальності пана Литвина могли просто нікуди не призначати, аби він сам собою займався, а не держава ним опікувалась. Але ж ми маємо відповідати за тих, кого приручили, чи не так?
Збирав реакції та заплутався у Литвинах Степан Коза
