Міністр енергетики та природних ресурсів Туреччини Алпарслан Байрактар заявив, що його країна може стати для європейських держав надійним джерелом газу в умовах відмови від російських поставок. На думку чиновника, європейські країни вже звертаються до Анкари з відповідними пропозиціями.
Байрактар виголосив ці думки 27 жовтня під час 16-го Енергетичного саміту Туреччини в Стамбулі. Він нагадав, що Євросоюз ухвалив рішення припинити закупівлю російського газу: з 30 жовтня 2027 року припиниться імпорт газу трубопроводами, а поставки російського зрідженого газу завершаться з 1 січня 2027 року. За таких обставин Туреччина має потенціал заповнити цю нішу на енергетичному ринку.
Розвиток енергетичної інфраструктури допомагає Туреччині утвердитися як енергетичний центр, відзначив міністр. Крім того, країна активно нарощує власний видобуток природних ресурсів. Після відкриття газу в Чорному морі у 2020 році обсяги річного видобутку зросли настільки, що нині за рік видобувається стільки газу, скільки раніше видобували протягом 50 років. Однак попит на енергоносії залишається дуже високим, тому Туреччина розробляє додаткові стратегії.
Державна нафтогазова компанія Türkiye Petrolleri нині видобуває 300 тисяч барелів нафти й газу на добу та прагне збільшити цей показник до мільйона. До 2028 року планується досягти видобутку 550–600 тисяч барелів щодоби. Для реалізації амбітних планів Туреччина розширює міжнародну діяльність і посилює партнерство з глобальними енергетичними корпораціями.
Байрактар припустив, що до кінця року можуть бути оголошені нові досягнення, включаючи придбання компаній, укладення нових партнерств, розроблення родовищ у різних країнах, зокрема в Африці. Це сприятиме досягненню цільового показника в мільйон барелів на добу.
Крім того, міністр анонсував презентацію нової енергетичної стратегії «Національна енергетика – 2040», яка відбудеться 5 листопада в палаці Долмабахче. Стратегія охоплюватиме нафту, природний газ та електроенергетику з акцентом на електрифікацію. Документ визначатиме заходи для задоволення зростаючого енергоспоживання, зниження залежності від імпорту та досягнення вуглецевої нейтральності до 2053 року.
