Національний банк розрахував, що десятивідсоткове підвищення світових нафтових котирувань протягом року призведе до зростання вартості пального на вітчизняному ринку на 6% і додасть близько 0,5 в. п. до показника споживчої інфляції. Такі висновки наведені в жовтневому інфляційному звіті регулятора.
За оцінками НБУ, масштаб негативного впливу на економіку залежатиме від тривалості обмежень світової пропозиції нафти, динаміки міжнародних цін та змін у логістичних витратах. У вересні загальна інфляція прискорилася до 10% у річному вимірі, базова — до 8,8%, що істотно перевищило попередні прогнози регулятора. Одним з основних факторів цього відхилення став різкий ріст вартості паливних продуктів.
Спотові ціни на нафту Brent впали до $83 за барель у липні, проте потім піднялися. До вересня вони сягнули $117 за барель, що на 72% вище, ніж роком раніше. У результаті пальне подорожчало у вересні на 46,2% у річному вимірі, тоді як у липні цей показник становив 28%. Найбільше зросли котирування дизельного палива — з 52,5% у червні до 70,7% у вересні. Причинами стали скорочення світової пропозиції через конфлікт на Близькому Сході, низькі європейські запаси та традиційний сезонний попит під час жнив і вантажних перевезень. Бензин А-95 дорожчав помірніше — на 45,1%, оскільки його пропозиція на європейському ринку залишалася достатньою.
Дороговизна палива вплинула й на інші цінові компоненти, особливо на адміністративно контрольовані тарифи. Їхні темпи зростання прискорилися з 10,7% у червні до 13,6% у вересні, перевищивши очікування на 11,7%. Вартість проїзду в громадському транспорті піднялась з 25,5% у червні до 41,0% у вересні, найбільше — у Києві.
НБУ прогнозує, що наприкінці року інфляція досягне 12,5% у річному вимірі. У 2027 році вона може сповільнитися до 7,3% завдяки здешевленню нафти, уповільненню зростання заробітних плат та впровадженню монетарних заходів. На 2028 рік планується досягти цільового рівня в 5% завдяки обережнішій бюджетній політиці, стабілізації ринку праці та зменшенню пропозиційних шоків.
