Через 13 років після Євромайдану Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС і розпочала офіційні переговори про членство, відкривши чотири з шести переговорних кластерів. Європейська інтеграція перетворилася на масштабний процес перетворень, який продовжується навіть під час повномасштабної російської агресії.
4 листопада 2024 року Європейська комісія опублікувала щорічний звіт про розширення, у якому оцінила прогрес України та деталізувала очікування Брюсселя. Станом на листопад 2026 року Київ відкрив переговори за 24 з 33 розділів законодавства ЄС. Євросоюз визнав решту кластерів готовими до відкриття, однак це не означає виконання всіх вимог — навіть в уже відкритих кластерах залишається величезна кількість невиконаних зобов’язань.
У сфері верховенства права та демократії Брюссель вимагає реформи судової системи, посилення незалежності антикорупційних органів (НАБУ, САП, ВАКС) і залучення міжнародних експертів до процесу призначення суддів. Європа визнає, що антикорупційні установи ефективно працюють, але вони повідомляють про тиск з боку держави та силових структур.
Щодо економіки, ЄС вимагає запровадження справедливої конкуренції. Українській владі потрібно реформувати спрощену систему оподаткування, яка часто використовується для ухилення від податків, узгодити правила ПДВ та акцизів з європейськими стандартами. Брюссель наполягає на відновленні контролю Антимонопольного комітету за державною допомогою, зменшенні впливу держави на економіку та забезпеченні незалежності наглядових рад держкомпаній.
У енергетичній сфері Європа вимагає скасування мораторію на підвищення тарифів на газ, опалення та гарячу воду, але з поступовим переходом після завершення війни. ЄС наполягає на створенні системи адресної допомоги для вразливих груп населення та підготовці до відкриття ринків газу й електроенергії. Також потрібно розв’язати проблему заборгованості перед виробниками відновлюваної енергії.
На транспортному напрямку Брюссель бачить прогрес у законодавстві, але вимагає фізичної інтеграції української інфраструктури у європейську, особливо щодо залізничної колії європейського стандарту 1435 мм на маршруті Польща — Львів.
Екологічні вимоги передбачають посилення контролю за промисловими викидами, запровадження системи торгівлі квотами на викиди парникових газів, модернізацію очисних споруд, розвиток переробки сміття та захист лісів. Громади матимуть додаткове навантаження на розвиток відповідної інфраструктури.
У аграрному секторі Україна має запустити повноцінне платіжне агентство, розвинути Державний аграрний реєстр і цифрову систему ідентифікації сільгоспділянок (LPIS). Виробники мають наблизити стандарти гігієни, кормів, ветеринарного контролю та здоров’я тварин до європейських норм. З січня 2026 року законодавчо заборонено використовувати клітки для курей-несучок, але на практиці контроль над виконанням відсутній.
Щодо соціальної політики, ЄС вимагає законодавчо врегулювати цивільні партнерства для одностатевих пар, чітко визначити відповідальність за злочини на ґрунті ненависті та забезпечити повноцінне виконання плану захисту прав національних меншин, включаючи доступ до освіти рідними мовами.
У медіасфері Брюссель позитивно оцінює роботу Суспільного мовлення, яке працює незалежно та нарощує аудиторію, хоча його фінансування нижче за законодавчо передбачений рівень. Водночас ЄС критикує телемарафон «Єдині новини», на який у 2026 році виділили 1,5 млрд грн із державного бюджету попри падіння довіри й скорочення аудиторії. Європа закликає розслідувати випадки тиску на журналістів і не допускати надмірних обмежень свободи слова.
Позитивні досягнення України включають розвиток цифрових послуг: Європейська комісія відзначає впровадження платформи «Дія», цифрової ідентифікації, запуск ШІ-помічника «Дія.АІ», електронного нотаріату та приєднання з 1 січня 2026 року до системи Roam Like at Home, яка дозволяє українцям користуватися мобільним зв’язком у країнах ЄС без додаткової плати за роумінг.
Україна стає важливим партнером ЄС у оборонній сфері, особливо щодо безпілотників і систем протидії їм. У липні 2026 року Україна та ЄС домовилися розвивати стратегічне партнерство в обороні, а запуск альянсу з виробництва дронів має поєднати український боєвий досвід із промисловими можливостями Європи. Крім того, Україна демонструє 99% узгодженості з зовнішньою політикою ЄС станом на 1 вересня 2026 року, що означає послідовну підтримку позицій Союзу у міжнародних питаннях та санкціях.
