На проміжних виборах до американського Конгресу кілька впливових республіканців, які підтримували допомогу Україні та санкції проти Росії, втратили свої мандати. Серед них — сенаторка Сьюзен Коллінз, яка програла демократу Трою Джексону, та співголова Українського кокусу в Палаті представників Браян Фіцпатрік, якого переміг демократ Боб Гарві.
Коллінз очолювала сенатський комітет з асигнувань, що контролює розподіл федеральних коштів і брала участь у двопартійному нагляді за політикою щодо України. Фіцпатрік, представник Пенсильванії, відкрито критикував позицію адміністрації Трампа стосовно Москви та неодноразово намагався добитися голосування за законопроєкти на допомогу Україні. Крім них, місця втратили республіканці Майк Лоулер (Нью-Йорк), Роб Брешнаган (Пенсильванія), Майк Кері (Огайо) та Джен Кіґґанс (Вірджинія), яких замінили демократи Кейт Конлі, Пейдж Когнетті, Дон Леонард та Елейн Лурія.
П’ять із цих конгресменів входили до групи 18 республіканців, які в червні 2024 року голосували за Ukraine Support Act всупереч позиції партійного керівництва. Законопроєкт передбачав допомогу Україні та нові санкції проти Росії; Палата представників ухвалила його 226 голосами проти 195. Втрати серед республіканців почалися ще раніше — сенатор Джон Корнін з Техасу програв праймериз Кену Пекстону, який критикував його за підтримку України, а сенатор Білл Кассіді з Луїзіани також не пройшов внутрішньопартійні вибори.
Конгрес залишають також республіканські сенатори Мітч Макконнелл і Том Тілліс, конгресмени Дон Бейкон, Майкл Маккол і Ден Ньюхаус. Серед демократів відходять сенаторка Джин Шагін, яка активно підтримувала Україну в комітеті Сенату із закордонних справ, та конгресмени Ненсі Пелосі і Стені Гоєр.
Демократи отримали контроль над обома палатами Конгресу, що дає їм можливість визначати порядок денний, проводити слухання та розслідування рішень адміністрації щодо України. Проте для завершення дебатів у Сенаті потрібні 60 голосів, а демократи мають 54, тому підтримка республіканців залишається необхідною. Для України критично важливо не лише зберегти голоси, а й зберегти контакти з досвідченими політиками, які вміють просувати законопроєкти та домагатися виділення коштів.
