У другому турі президентських виборів у Болгарії перемогла діюча президентка Іліяна Йотова, яка отримала 57,6% голосів виборців. Її опонент Андрей Гюров, колишній виконувач обов’язків прем’єр-міністра, набрав 39,5%. Явка на виборах склала близько 27,5%, повідомила Центральна виборча комісія Болгарії.
Йотова стане першою жінкою на посаді президента Болгарії. Раніше вона працювала віцепрезидентом під керівництвом Румена Радева, а після його дострокової відставки в січні 2026 року тимчасово керувала державою. Її кандидатуру висунула партія «Прогресивна Болгарія» на чолі з Радевим, яка контролює парламентську більшість. Під час виборчої кампанії Йотова закликала поновити діалог з Москвою, звертатися до путіна та позиціонувала себе як «президентка миру». Вона також критикувала подальші поставки зброї Україні, стверджуючи, що це спричиняє нові руйнування та людські втрати.
Гюров, навпаки, обстоював посилення підтримки України і звинувачував Йотову в небажанні відкрито засудити росію. Коли він очолював тимчасовий уряд Болгарії в березні 2026 року, підписав угоду про безпекову співпрацю з президентом Володимиром Зеленським.
Йотова, найімовірніше, продовжить політичний напрямок Радева, який керував країною з 2017 року до січня 2026-го. Він послідовно виступав проти передачі озброєння Україні, наполягав на переговорах з росією та погрожував накласти вето на санкції ЄС щодо російського ядерного палива. У грудні 2023 року Радев заблокував рішення про безповоротну передачу Україні бронетранспортерів, але парламент подолав його вето. Раніше, у 2022 році, він заявляв, що Болгарія не постачатиме Україні літаки, танки та зенітні ракетні комплекси.
Водночас за президентства Радева Болгарія все ж надавала Україні військову допомогу. Парламент затвердив перший пакет озброєння у грудні 2022 року, а Радев його підписав. Крім того, болгарські компанії продавали зброю та боєприпаси через посередників, зокрема Польщу й Румунію.
Перемога Йотової зміцнює позиції Радева, який після залишення президентської посади очолив уряд. Президент Болгарії має переважно представницькі функції, але є верховним головнокомандувачем та може накладати вето на законодавчі акти. Основні рішення у сфері зовнішньої та оборонної політики приймають уряд і парламент.
