Іноземні капіталісти, які ініціюють або беруть участь у розвитку індустріальних парків на території України, становлять менше 3% від загального числа інвесторів. Основні перепони для залучення міжнародних коштів — військові загрози, слабкий захист вкладень, проблеми в судовій системі та корупція.
За даними засновника групи компаній «Індустріальні парки України» Валерія Кирилка, у першому кварталі 2026 року загальний обсяг інвестицій у такі парки досяг 45,18 млрд грн порівняно з 30,5 млрд грн за той самий період 2024 року. При цьому іноземці серед ініціаторів і учасників складають лише 3%, а решта 97% — вітчизняні компанії. На світовому рівні великої кількості іноземних інвесторів вважають показником успіху індустріального парку. Їхня присутність, за словами експерта, демонструє не тільки привабливість майданчика, але й довіру міжнародного бізнесу до економічних та правових умов держави.
Кирилко зазначив, що навіть до розгортання повномасштабної збройної конфлікту дослідження засвідчували: іноземців стримує не відсутність пільг, а насамперед слабий захист їхніх інтересів унаслідок корупції та вад судової системи. Також часто інвестори відмовлялися через неготові земельні ділянки та обмежений доступ до кредитування. З початком війни ці складнощі загострилися. Нині до 70% іноземних фірм називають військові ризики головною причиною відмови від вкладень. За словами Кирилка, інвесторам не вистачає дієвих способів страхування воєнних ризиків та додаткових гарантій відшкодування у разі втрати майна.
Енергетична нестабільність також викликає занепокоєння. Регулярні удари по енергетичній мережі створюють загрозу зупинки виробництва та збільшують видатки на гарантування безперервної роботи. Серед значних проблем залишаються інституційні фактори: корупція, недовіра до судової системи та громіздкі дозвільні процедури. Зокрема, виділення земельних ділянок і складання детальних планів розвитку територій можуть займати роки, особливо для компаній, які хочуть діяти прозоро та в межах всіх законодавчих норм.
Важливу роль відіграє здатність самих парків залучати інвесторів: іноземні компанії потребують не лише офіційно зареєстрованого майданчика та земельної ділянки. За словами експерта, критичною залишається наявність комунікацій: електроенергія доступна лише у 46% парків, водопостачання — у 40%. Ділянки без комунікацій інвестори взагалі не розглядають, а 85% запитів стосуються готових приміщень.
Кирилко також указав на розбіжність в очікуваннях. Для світового бізнесу важливі не тільки обладнані майданчики, податкові пільги та державна допомога на кшталт страхування, а й довгострокова передбачуваність умов роботи. За його словами, західні, зокрема польські, капіталісти розраховують на повернення близько 50% вкладень при виконанні умов і прозорий 5–6-річний план розвитку з постійними податками та прогнозованою вартістю робочої сили й логістики.
За словами учасників дискусії, в Україні зареєстровано 130 індустріальних парків, але реально функціонують лише трохи більше 40. Протягом 2024–2025 років держава витратила 1,98 млрд грн на розвиток їхньої інфраструктури. На 2026 рік планувалось виділити ще 1 млрд грн, проте виплати наразі призупинені.
Подальший розвиток галузі залежатиме від того, наскільки Україна зможе забезпечити інвесторам безпеку майна, охорону прав власності, готову інфраструктуру та послідовні правила ведення господарської діяльності.
