Національний музей «Чорнобиль» розпочне роботу міжнародної виставки «Чорнобиль 40: Нові сенси заради сталого майбутнього» з 30 жовтня до 12 листопада 2026 року. Попри значні руйнування від російської ракетної атаки, вціліла нова виставкова зала, де пройде експозиція. Київська прем’єра триватиме 14 днів, після чого проєкт вирушить до Берліна, Тулузи та Мадрида. Вхід безкоштовний за попередньою реєстрацією.
Експозиція поєднує освітню складову з художніми роботами, використовуючи відео, інтерактивні інсталяції, XR-технології та VR-шоломи. Медіатори супроводжуватимуть відвідувачів українською та англійською мовами. Виставка розглядає Чорнобиль як систему знань про ціну замовчування, межі технологічного контролю, ядерну безпеку, екологічні наслідки, втрату дому та людську відповідальність.
Лекторська програма включатиме три тематичні дні: про ліквідаторів та ЧАЕС, екологію та науку, культуру та європейську співпрацю. Запланована презентація VR-фільму «Прометей» та XR-виставки «Уроки Чорнобиля». Групові відвідування можуть зареєструвати профільні організації та школи.
До проєкту залучені автори з 19 країн — Франції, Німеччини, Великої Британії, Австрії, Австралії, Бельгії, Латвії, Литви, Нідерландів, Норвегії, Оману, Південної Кореї, Польщі, Румунії, Сінгапуру, Словенії, США та Фінляндії. Серед 22 українських авторів у каталозі — Вероніка Чередниченко, Марія Прошковська, Олександр Сірус, Аліна Волкова, Віталій Янковий, Олеся Білик та Яна Макух.
Експонати створені під час міжнародної артрезиденції у форматі art & science, де митці працювали з науковцями, ліквідаторами та дослідниками. Упродовж двох місяців учасники слухали лекції, вивчали історичні джерела та обговорювали ядерну безпеку та етику роботи з травматичною пам’яттю. Результатом стали 20 нових концепцій експонатів.
Проєкт реалізується ГО «Європейський інститут Чорнобиля» у партнерстві з Transfera Media Arts у Мадриді, Gate22 у Тулузі та Labo’s World у Берліні. Куратор — Валерій Коршунов. Проєкт отримує підтримку Українського культурного фонду та програми «Креативна Європа». Руйнування музею підкреслило важливість цифровізації колекцій та збереження культурної спадщини як питання безпеки пам’яті.
