Після початку конфлікту на Близькому Сході американська адміністрація почала видавати винятки із санкцій проти Росії, посилаючись на необхідність стабілізації енергетичних ринків. Спочатку були дозволені операції з російською нафтою, завантаженою на танкери, потім послаблені обмеження щодо російського дизелю. Білий дім також розглядає можливість розблокування підсанкційних танкерів, які перевозять російські вантажі. Водночас президент Трамп відмовився запроваджувати нові санкції, передбачені законом Ліндсі Грема, мотивуючи це національними інтересами США.
З березня по травень Управління контролю за іноземними активами США видало п’ять тимчасових дозволів щодо російської нафти «на воді», кожен терміном на 30-60 днів. Це прискорило торгівлю, дозволило швидше знайти покупців, особливо в Індії. За цей період російські експортні доходи від нафти зросли з 5,9 млрд доларів у лютому до 14,6 млрд доларів у травні. Накопичені в морі вантажі скоротилися приблизно на 35 млн барелів — зі 134 млн до 99 млн барелів.
Розглядаючи розблокування підсанкційних танкерів, американська адміністрація розраховує знизити рекордні фрахтові ставки на танкерні перевезення. Однак експерти вважають, що послаблення санкцій вирішуватиме лише формальну кількість доступних суден, а не основну причину кризи — збільшені військові ризики через конфлікт на Близькому Сході. Консалтингове агентство Kpler зазначає, що підвищені премії за ризик залишатимуться вбудованими у фрахтові ставки, поки загрожуватиме судноплавству в районі Перської затоки.
Указ Трампа формально передбачає запровадження санкцій за законом Грема, але одночасно відмовляється від їх застосування, посилаючись на національні інтереси США. Держсекретар Марк Рубіо пояснив, що президенту потрібно більше часу для аналізу впливу закону на світову та американську економіку. Основні положення закону залишатимуться чинними до вересня 2031 року.
Конфлікт на Близькому Сході спричинив різке зростання цін на паливо по всьому світу. Через три тижні війни роздрібна ціна на бензин у США зросла на 35% до 3,9 доларів за галон, дизель подорожчав на 41% до 5,4 доларів за галон. До вересня вартість дизелю досягла піку в 6,5 доларів за галон. Коли ціни на дизель сягли максимуму, Білий дім спочатку розглядав обмеження експорту, але швидко відкинув цей варіант після спротиву американського нафтового лобі.
Трамп стверджував, що ціни на дизель для американців знижуватимуться «рекордними темпами й дуже швидко» завдяки російським постачанням обсягом близько 36 млн барелів. Однак реальний потенціал такого впливу викликає сумніви. За прогнозами консалтингової компанії Rapidan Energy, Росія має запаси, достатні для гарантування лише приблизно 6 млн барелів на період з жовтня до грудня. Держсекретар Рубіо визнав, що це дизпальне все одно було би продане й без санкційного винятку.
Світовий експорт дизелю зазнав найбільших втрат унаслідок конфлікту на Близькому Сході. Країни регіону скоротили експорт з 1,4 млн барелів на добу до 505 тис. барелів на добу в серпні. Росія зменшила морський експорт дизелю з 817 тис. барелів на добу до приблизно 200 тис. барелів на добу з липня. Міжнародне енергетичне агентство зазначає, що послаблення Росією експортних обмежень навряд чи суттєво змінить баланс світового ринку, оскільки основна проблема — пошкодження російських нафтопереробних заводів.
Великий американський ринок практично не помітить російського дизелю. США виробляють близько 1,76 млрд барелів дистилятного пального на рік при внутрішньому споживанні 1,42 млрд барелів. Імпорт становить лише 4% внутрішнього споживання, переважно з Канади. Проте після послаблення санкцій Росія експортувала близько 1,6 млн барелів дизпального до США, Туреччини, Бразилії та Марокко. Таким чином, США приєдналися до кола країн, які стали ключовими покупцями російського дизелю, а деякі з них використовуються як ланки обходу санкцій.
