Український фондовий ринок перебуває на ранній стадії розвитку й не виконує своєї основної функції – залучення інвестицій в економіку. Головні проблеми пов’язані з наслідками військових дій, недовірою інвесторів, домінуванням державних облігацій і низькою ліквідністю. Ринок корпоративних облігацій розвинений слабко, дериватівний ринок практично відсутній. Попри дозволи НБУ на інвестиції в закордонні активи, рух капіталу в умовах воєнного стану залишається жорстко обмеженим.
Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Олексій Семенюк розповів, що до початку повномасштабної агресії на вітчизняному ринку капіталів було понад 120 млрд грн іноземних коштів, тоді як нині залишилося близько 18 млрд грн. За перший квартал 2026 року державні облігації забезпечили 83% біржових торгів (552 млрд з 663 млрд грн), тоді як корпоративні облігації становили менш ніж 5 млрд грн. На його думку, для змін необхідно спростити доступ роздрібних інвесторів до цінних паперів, забезпечити конкурентну дохідність приватних випусків та створити умови, рівні з державними облігаціями. Законопроєкт про особові інвестиційні рахунки передбачає звільнення від оподаткування доходів від інвестицій, утримуваних щонайменше три роки.
Семенюк наголосив на критичних обмеженнях, які стримують ринок: відсутність репатріації капіталу, неможливість українських компаній без валютної виручки випускати облігації в іноземній валюті, обмеження для українців на придбання іноземних цінних паперів. На рахунках українців лежать валютні кошти еквівалентні 588 млрд грн, але компанії не можуть запропонувати їм цінні папери в іноземній валюті через брак можливостей придбати валюту для погашення зобов’язань. Щодо крипторинку, то за даними Chainalysis, його оборот в Україні перевищує $200 млрд на рік, хоча понад 16% українців користуються віртуальними активами за відсутності будь-якої правової рамки. Законопроєкт «Про віртуальні активи» передбачає податкову пільгу на рівні 5% замість 18% для стимулювання переходу крипторинку з «сірої зони» в біле поле, а також обов’язкову національну авторизацію для закордонних торговельних платформ.
