Франція розвиває військову співпрацю з десятьма європейськими державами з метою посилити ядерне стримування Росії у контексті занепокоєння щодо надійності американського захисту європейських партнерів. Спільна робота передбачає проведення військових навчань, обмін розвідувальною інформацією та розміщення французьких ядерних бомбардувальників на території союзників.
Ініціативу підтримали Велика Британія, Німеччина, Нідерланди, Бельгія, Польща, Греція, Фінляндія, Норвегія, Швеція та Данія. Президент Франції Еммануель Макрон представив цю програму, названу «передовим стримуванням», у березні 2026 року. Її завдання полягає в тому, щоб Росія враховувала французьку реакцію не тільки на загрози самій Франції, але й на ризики для європейських партнерів.
На практиці співпраця включатиме спільні військові вправи, обмін розвідданими, створення систем раннього попередження та комунікацій, а також можливе розгортання французьких винищувачів Rafale з ядерним озброєнням у інших європейських країнах. На відміну від американської системи в НАТО, Франція залишає контроль над своєю ядерною зброєю виключно в руках президента і не гарантує автоматичного ядерного удару у разі нападу на будь-якого партнера. Президент Фінляндії Александр Стубб оцінює, що впровадження такої системи може тривати 10–15 років. Франція та Німеччина вже домовилися про спільну роботу в галузі ядерного стримування, включаючи участь німецьких військових у французьких ядерних навчаннях.
Країни Балтії не увійшли до програми: Литва та Латвія переглядають свій без’ядерний статус, а Італія відмовилася брати участь, оскільки вже розміщує американську ядерну зброю на двох своїх базах. Фінляндія, яка приєдналася у вересні, уточнила, що не розміщуватиме ядерну зброю на своій території в мирний час, але прагне отримувати інформацію для посилення безпеки. Невизначеність також створюють президентські вибори у Франції навесні 2027 року: перемога Марін Ле Пен може змінити курс розширення французької ядерної присутності за кордоном. Крім того, Макрон оголосив про збільшення французького ядерного арсеналу: замість попередніх близько 290 боєголовок Франція переходить до нарощування виробництва і більше не розкриватиме точну чисельність своїх запасів.
