П’ять місяців тому, після російських ударів по торговельних та логістичних об’єктах, прем’єр-міністр Сергій Корецький пообіцяв надати постраждалим компаніям пріоритетний доступ до державних складів. Мінекономіки, АРМА та Фонд держмайна мали підготувати перелік таких об’єктів за три дні. Згодом уряд зобов’язався спростити доступ підприємців до державних активів, гарантуючи їм першочергове право орендувати майно на аукціонах.
Однак за два з половиною місяці держава просунулася лише на два кроки. Фонд держмайна надав Мінекономіці перелік об’єктів загальною площею майже 164 тисяч квадратних метрів, а АРМА повідомила про понад 250 тисяч квадратних метрів перевірених складських площ, з яких близько 60 тисяч пройшли інвентаризацію. Водночас агентство застерігає, що перевірка площі не означає юридичної та фактичної готовності об’єкта до використання. Мінекономіки розробило проєкт постанови про спрощення оренди державного майна без аукціону на період військового стану та протягом шести місяців після його припинення, але документ досі не ухвалений.
Тим часом для оборонних компаній Defence City уряд уже дозволив орендувати державне майно без аукціону. Для постраждалих компаній з інших галузей аналогічний механізм залишається на стадії проєкту. АРМА пояснює, що не може надати перевагу постраждалій компанії без відповідних змін до законодавства, оскільки факт пошкодження приміщень внаслідок російських атак не є передбаченою законом підставою для безконкурсної передачі арештованого майна.
Директорка консалтингової компанії UTG Євгенія Локтіонова відзначає, що основна проблема полягає не у відсутності квадратних метрів, а в критичній нестачі об’єктів, які відповідають новим вимогам: наявність укриття та енергонезалежність. Знищення понад 1,5 мільйона квадратних метрів складів призвело до того, що вакантність упала до 2,5%. Бізнес змінює логістику: замість великих централізованих розподільчих центрів ритейлери переходять до мережі менших складів, що збільшило операційні витрати на 30–75%, але забезпечило безперебійність постачання.
«Нова пошта» та MasterZoo підтверджують складність пошуку приміщень у потрібних локаціях з необхідними характеристиками. Компанії самостійно розвивають логістичну інфраструктуру та не орієнтуються на державне майно як основний ресурс. За словами Локтіонової, ефективна державна підтримка має базуватися на системних інструментах, а не на прямих пільгах, які створюють корупційні ризики. Держава повинна забезпечити безпечні умови для самостійного розвитку компаній, а не втручатися ручним керуванням ринком.
Попри труднощі з пошуком складських площ, оренда державного майна без аукціону не обов’язково стане універсальним рішенням. Компаніям потрібні приміщення в конкретних локаціях з відповідними технічними характеристиками та готовністю до використання. Враження від взаємодії з державними органами свідчить, що влада навряд чи зможе оперативно запропонувати бізнесу настільки ефективну послугу, тому на запланований механізм у найближчій перспективі розраховувати марно.
