Європейські розвідувальні служби перевіряють, чи намагалася Росія використати масові протести і безлади у Франції для посилення суспільної напруги. Прокремлівські та ультраправі інтернет-акаунти активно розповсюджували відеоматеріали насильства й хибну інформацію про ці події. Проте європейські розвідники наголошують, що наразі немає доказів участі іноземних держав у організації самих заворушень.
Французька влада доручила спецслужбам з’ясувати можливу причетність російських агентів до насильства на вулицях. Розслідування перебуває на початковому етапі. За оцінкою високопоставленого представника європейської розвідки, російські інформаційні кампанії переважно реагували на вже перебіглі події і концентрувалися в інтернет-просторі. Один із джерел закликав не перебільшувати значення іноземного втручання, зазначивши: «Люди виходять на вулиці, тому що мають реальні претензії до влади. Іноземні держави намагаються розпалити протестні настрої. Але їхню роль не слід перебільшувати. Було б надто просто сказати, що в усьому винні росіяни».
Дослідження виявило численні приклади дезінформаційної діяльності. Один із постів містив відеозапис демонстрантів із піротехнікою, які насправді були записані в Тбілісі під час 2024 року протестів, однак видавалися за кадри французьких заворушень. Цей матеріал набрав близько 6 мільйонів переглядів. Такий контент розповсюджували прокремлівські та ультраправі акаунти, які раніше брали участь у дезінформаційних операціях. Паризький дослідник Давид Колон назвав мережи впливу «Матрьошка» та Storm-1516 як структури, через які поширювалися хибні повідомлення про заворушення, хоча він уточнив, що вони не організовували самі протести.
Європейські інституції звертають увагу на роль алгоритмів соціальних мереж, які можуть збільшувати поширення сенсаційного та оманливого матеріалу. Брюссель перевіряє інформаційні операції не лише Росії, але й Ірану та Алжиру. Італійський міністр оборони Гвідо Крозетто охарактеризував поширення впливу через TikTok, YouTube та інші платформи як частину гібридної війни проти європейських країн, наголосивши на недостатній обізнаності Заходу щодо масштабів цієї загрози.
Масові демонстрації відбулися 17 жовтня у відповідь на подорожчання життя та проблеми в освітній системі. За даними французького Міністерства внутрішніх справ, у протестах по всій країні брали участь близько 550 тисяч осіб, хоча організатори оцінювали цифру у 800 тисяч. Спочатку багато акцій були мирними, але у Парижі, Ліоні, Марселі та інших містах сталися сутички з поліцією, грабежі та підпали. У Ліможі учасники розбурхалися підпалили будівлю мерії, історичну 143-річну споруду, в якій обвалилися дах і вежа.
Після заворушень органи влади запровадили комендантські обмеження у нічний час у окремих паризьких та ліонських районах. Правоохоронці затримали близько 2,4 тисяч осіб. Французька влада пов’язує насильство з діями радикальних ультралівих груп і мародерів, позицію яку поділяють європейські розвідники, які вважають, що корені заворушень слід шукати у внутрішній політичній радикалізації.
