В останній день роботи зимової сесії ПАРЄ (25 січня) виповниться два місяці обурливому інциденту в районі Керченської протоки, коли російські прикордонники полонили 24 українських моряків і відібрали трьох наших військових суден. На сесії ПАРЄ, котра розпочнеться сьогодні, євродепутати мають належним чином відреагувати на морську агресію Кремля й приділити достатньо уваги нашим бранцям, судилище над якими відбулося в Москві. Україна має стати топ-темою у ці дні в Страсбурзі.
На порядку денному – дебати
Упевненість у тому, що Старий Світ не лише зацікавиться нашими проблемами, а й долучиться до їхнього подолання, додають ініційовані українською стороною дебати «Відкрита агресія Росії проти України: зрив мирного процесу й загроза європейській безпеці». Тема заходу засвідчує, що агресивні дії Кремля шкодять не лише нашій країні, а й самій ще доволі безпечній Європі.
«Рішення про термінові дебати має бути ухвалене на бюро Парламентської асамблеї в понеділок (21 січня – прим. ред.), перед початком сесії, – розповів DUMKA Володимир Ар’єв, народний депутат України, голова Постійної делегації ВРУ в ПАРЄ. – І якщо воно буде ухвалене, то, швидше за все, дебати відбудуться в сесійний четвер, 24 січня».
Україна намагається вкотре розхитати Європу, звернути її увагу на розбійницьку поведінку Кремля. Тож які очікування від зимової сесії ПАРЄ? Володимир Ар’єв лаконічний – очікування справедливості.
«Перше очікування – щоб Росія не порушувала тему повернення її делегації в ПАРЄ, – наголосила DUMKA Олеся Яхно, політична експертка. – На останній сесії сталася велика перемога української делегації, яка не дозволила протягнути через комітет правки, у яких була б зацікавлена Росія. Друге очікування – реакція на події останніх місяців, пов’язані з агресивною поведінкою РФ у Керченській протоці, захоплення наших моряків і кораблів. Очевидно, виникне питання засудження такої поведінки на рівні ПАРЄ».
ПАРЄ має ухвалити резолюцію щодо морської агресії Росії проти України. На переконання політика, віце-прем’єр-міністра (2005 рік) Романа Безсмертного, які питання не порушувала б Парламентська асамблея, тема України буде скрізь.
«Найближчі сесії ПАРЄ будуть присвячені кадровим питанням, – повідомив DUMKA пан Безсмертний. – Є кілька кандидатур на посаду генсека. І сталося так, що більшість організаційних питань крутитимуться навколо теми України. Якщо взяти і чинне керівництво, і пропоновані кандидатури, то вододіл між ними проходить по: а) оцінці ситуації війни між Україною і Росією; б) подальших перспективах участі РФ в роботі ПАРЄ; в) санкціях проти РФ. Обрання нового керівництва – питання долі ПАРЄ. Чи зможе вона продовжити роботу як одна з основних європейських організацій. Якщо проукраїнська позиція переможе, ПАРЄ має шанс зміцнити свій статус у Європі. Якщо переможуть сили, які мають контакт із Росією, подальший розпад Парламентської асамблеї триватиме. У ПАРЄ серйозний ціннісний конфлікт, котрий рве організацію зсередини, – боротьба між європейськими цінностями й спокусою російськими грошима».
За кілька днів до сесії Володимир Ар’єв написав на свої сторінці у Фейсбук, що Росія не представить делегацію в ПАРЄ четвертий рік поспіль: «Країні, яка не поважає принципи Ради Європи, не вдалося переламати цю організацію і змусити поступитися через шантаж». У Кремлі запевняють, що ПАРЄ не дуже їм і потрібна. На думку голови Держдуми РФ В’ячеслава Володіна, організація «більше не викликає довіри в Росії». Але хтозна, що в росіян насправді твориться в голові?
Моряки тримаються мужньо
Очевидно, європейські достойники мають не лише засудити кремлівську агресію, а й вступитися за українських моряків. Усі 24 бранці зажадали від росіян визнати їх військовополоненими, проте Москва на таку умову не пристала. Тим часом, боротьба за повернення наших хлопців триває. Український уряд подав заяву до Європейського суду із прав людини проти РФ щодо моряків, захоплених прикордонниками країни-агресора. А до комітету ООН із прав людини направлено подання про порушення окремих статей «Пакту про громадянські та політичні права».
15-16 січня в Москві відбувся закритий суд над українськими моряками. Арешт усім бранцям продовжено більш ніж на три місяці. За словами Уповноваженого ВРУ із прав людини Людмили Денісової, моряки поводилися як герої. Позиціонували себе саме військовополоненими, відмовилися свідчити. МЗС України висловило протест через рішення суду та закликало міжнародну спільноту засудити дії РФ і «консолідувати тиск на Москву». То ж чи порушить ПАРЄ питання полонених Кремлем моряків?
«Навіть, якщо це питання не буде ставитися Парламентською асамблеєю, то українській стороні його треба ініціювати обов’язково, – вважає Роман Безсмертний. – Я б ставив питання про необхідність створення моніторингової групи ПАРЄ по ситуації в Керченській протоці. Ця група могла б зайнятися оцінкою ситуації з полоненими моряками, судових процесів над ними. На основі моніторингу готується доповідь про дотримання прав людини. Для мене дивно, що ПАРЄ не запровадила такого моніторингу ще з початку війни, особливо по ситуації в Криму».
Заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб Юрій Гримчак сподівається, що все-таки почуємо від ПАРЄ вимогу до Кремля звільнити наших моряків. А на думку екс-командувача ВМС України Сергія Гайдука, на звільнення впливатимуть зовнішньополітичні і внутрішні чинники.
«Серед них результати виборів президента України, – пояснив DUMKA пан Гайдук. – Чи впливатиме це на діалогове вікно між РФ та Україною щодо звільнення бранців? Вочевидь, так. Можлива версія “обмінного фонду” або, як це не прикро, предмету торгу. Сам через це пройшов, перебуваючи в полоні. Сподіватися на справедливість російського суду не доводиться, тому роль російських адвокатів у цій ситуації чисто процесуальна. Остаточне рішення за Путіним».
Керченська протока – не вушко голки
Звільнення моряків із московського полону – справа честі держави Україна. Не менш важливе питання вільного користування Керченською протокою й Азовським морем, де нахабно володарює Росія. Ще 19 грудня секретар РНБО Олександр Турчинов ініціював проходження українських військових кораблів Керченською протокою спільно з міжнародними партнерами. Росіяни назвали цю заяву провокацією.
«Турчинов оголосив намір, але не його перспективу й часові терміни реалізації, – зазначив Сергій Гайдук. – Заява стала приводом для інформдискурсу в медійному середовищі як України, так і РФ. Політична “перестрілка” триває, але чи готові до цього ВМСУ та наші міжнародні партнери? Практична реалізація таких заяв потребує глибокого опрацювання на міжнародному рівні як із точки зору доцільності, так і результативності з урахуванням систематичного ігнорування РФ міжнародного морського права».
Нещодавно міністр оборони Степан Полторак наголосив, що згідно з міжнародними договорами, Україна не відмовиться від права проходити Керченською протокою. Ідея подолати протоку військовими суднами знаходить схвалення й серед експертів.
«Думаю, Україна такий прохід здійснить, – переконана Олеся Яхно. – Вона реально привертала увагу до цього із квітня минулого року, коли РФ почала блокувати проходження наших суден, що рухалися в порти Бердянська й Маріуполя. Україна говорила про те, що РФ хоче її витіснити з Азовського моря й монополізувати право на використання Керченської протоки. А згодом взагалі відбувся акт агресивної поведінки. Якщо Україна не реагуватиме, то Росія цим скористається. Тому, з одного боку – витрачаємо зусилля на звільнення наших моряків і повернення наших кораблів, а з іншого – не маємо дозволити РФ монополізувати право на Керченську протоку».
Роман Безсмертний по-іншому дивиться на таку пропозицію: «Україна в силовому компоненті обов’язково має взаємодіяти із країнами НАТО, флотами Британії, Франції, Польщі, інших країн. Але до моменту створення боєздатного українського угрупування в Азовському морі я б утримався від таких речей, як спроба ходити через Керченську протоку. Це може призвести як мінімум до втрати бойових одиниць, а ще гірше – до людських втрат».
Угоду розривати не слід?
Що нині відбувається в Керченській протоці? За словами Юрія Гримчака, останнім часом росіяни практично не чіпали комерційні судна.
«Фактично блокада зупинена, – запевнив DUMKA пан Гримчак. – Кораблі, які йшли в Бердянськ і Маріуполь, протягом грудня не зупинялися. Були поодинокі випадки, але нетривалі. Там зачіпаються не тільки наші інтереси, а й багатьох інших країн. Ідеться про комерційні судна, а військовими кораблями ми поки що не пробували там ще раз пройти. Наскільки відомо, готується такий прохід, узгоджуються варіанти».
Дійсно, у перші два тижні цього року та в останній місяць минулого в морі затримань і доглядів цивільних суден, які рухаються в порти Маріуполя та Бердянська та з них, з боку кораблів та катерів морської охорони ФСБ РФ не було, підтвердив Сергій Гайдук. Середній час очікування дозволу на прохід Керченської протоки в напрямку Азовського моря – 35 годин на одне судно з урахуванням штормової погоди та близько 15 годин при сприятливій погоді. А дозволу на прохід протоки в зворотному напрямку з Азовського в Чорне море – 28 і близько 9 годин на одне судно відповідно.
«Вочевидь, на “тимчасову” стабілізацію ситуації вплинули як політичні фактори: резолюції Європарламенту та Генасамблеї ООН на інцидент 25 листопада минулого року, обговорення питань введення санкцій проти російських портів Азовського та Чорного морів, заяв Держдепу США та провідних європейських лідерів, – продовжив пан Гайдук, – так і характерні для регіону метеорологічні фактори: осінньо-зимові шторми, льодостав та традиційне у зв’язку із цим зменшення морської активності. У той же час, відмічається тенденція застосування БПЛА (безпілотників – прим. ред.) над морською акваторією з боку РФ для розвідки та моніторингу надводної обстановки».
Що робити з Угодою між Україною та РФ про спільне користування Азовським морем від 2003 року? Можливо, слід розірвати цей потоптаний Кремлем договір.
«Чи сприятиме це результативності розгляду юридичних позовів України до міжнародних інституцій щодо протиправних дій РФ та порушення нею міжнародного морського права? Чи сприятиме делімітації та демаркації державного морського кордону на Азові з урахуванням окупованого Криму, який РФ визнає своїм? – задається питаннями екс-командувач ВМСУ. – Є необхідним розуміння послідовності кроків України й міжнародних інституцій (ООН, Міжнародної морської організації) у питаннях визначення правового статусу Азовського моря. Щоб не «нарватися» на ситуацію: РФ –правонаступниця колишнього СРСР, і Азовське море – внутрішнє море СРСР. При цьому залишаються ризики Азовського моря як акваторії, яка прилягає до приморського флангу Операції об’єднаних сил».
У формуванні боєздатних ВМСУ та флотилії Азовського моря бачить майбутнє Роман Безсмертний. Однак політик визнає – це дещо віддалена перспектива: «Нинішню ситуацію поділив би на кілька етапів. Перший – Міжнародний морський трибунал, другий – Міжнародний морський суд. Необхідно ініціювати розгляд справ по ситуації у Керченській протоці якомога швидше. У відповідності до міжнародного морського права протока має бути відкрита. Як приклад – Босфор і Дарданелли. Не дивлячись на те, що ці протоки контролюються Туреччиною; вони відкриті для проходження не тільки торгових, а й військових суден. Тому все, що робить Росія, – порушення міжнародного морського права. Необхідне рішення судів».
Текст: Віктор Цвіліховський
