Тиждень, що минає, до болю нагадує картини Айвазовського: навколо війна, злидні, а так хочеться на море. Наші політики взялися за свободу в інтернеті, тема Криму знов на перших шпальтах та нові отруєння з кремлівськім слідом. DUMKA через призму картин видатного кримця спостерігає за ключовими подіями останніх семи днів.
Наваринська битва, 1846 рік
Українська армія визволила окуповане село на Луганщині. Над Золотим-4 тепер майоріє український прапор, а бойовики відкинуті на декілька кілометрів вглиб окупованих територій. Ба більше, ця операція не порушує Мінських домовленостей. Втрат серед українських військовослужбовців і мирного населення не було. Перемога союзників у Наваринській битві, що зображена на картині Айвазовського, допомогла здобути Греції незалежність від Туреччини. Таких новин зачекалися, мабуть, усі українці, та чи не залишиться ця операція об’єднаних сил короткочасним спалахом? Бо сепаратисти не припиняють обстрілювати наші позиції попри домовленості про режим тиші.
Морське узбережжя. Штиль, 1843 рік
Тисячі українців цього тижня, як і дівчина з картини майстра, чекали на своє судно, що поверне їх додому. Наприкінці минулого тижня стало відомо про сотні українських туристів, які кілька діб не могли вилетіти з Тунісу, Грузії, Албанії та низки інших країн через конфлікт між туроператором Oasis Travel та авіакомпанією Bravo Airways. Родини були вимушені прожити в терміналах чи не декілька діб, поки їх не евакуювали до Києва. Перевізник заявив, що проблема виникла через заборгованість туроператора в розмірі 25 млн грн, а Oasis поклала відповідальність на авіаперевізника. Міністерство економіки планують позбавити туроператора Oasis Travel ліцензії, а інфраструктури – розробити жорсткі правила. Українцям можна порадити самостійно планувати свої поїздки, а не покладатися на приватні контори.
Ніч в Україні, 1891 рік
Пожежа біля хати, а вони базікають та ще й з червоним прапором. Здається, це вічний сюжет для нашої країни. Законопроект про блокування в інтернеті пройшов комітет Ради. За словами експертів, це призведе до створення в нас аналогу «Роскомнадзору», який блокує усі сайти, які критикують владу. А риторика наших можновладців дуже нагадує північних сусідів. Секретар Ради національної безпеки й оборони Олександр Турчинов заявив, що для захисту держави необхідно прийняти пакет законів, що значно розширять можливості державних органів у питаннях інформаційної та кібербезпеки. Так, законопроектом №6688 пропонується узаконити можливість тимчасового блокування доступу до інформаційних ресурсів за рішенням не лише суду, а й прокурора, слідчого та Ради національної безпеки й оборони України. У четвер не вистачило голосів депутатів, аби внести цей документ на голосування. Та розслаблятися не варто – можливо, політики просто чекають, доки вщухне критика.
Вибух корабля,1900 рік
Новачок знов у ділі. Поліція Британії повідомила про нові випадки отруєння під Солсбері, де до того російські спецслужби намагалися вбити подвійного агента Сергія Скрипаля та його доньку Юлію. «Двоє людей потрапили в реанімацію – і це не новий напад, а дія старої речовини», – повідомляють у Скотленд-Ярді. Здається, терпець у саксів незабаром увірветься, адже цей інцидент стався наступного тижня після заяви міністра закордонних справ Бориса Джонсона про підтримку України проти російської агресії. Участь у розслідуванні беруть 100 слідчих Британської імперії, і якщо факт диверсії від ГРУ РФ підтвердиться – не тільки Роман Абрамович залишиться без своєї візи.
Прогулянка Посейдона морем, 1894 рік
Президент України вперше поїхав до держави, яка голосувала (та ще й неодноразово!) проти резолюції ООН щодо Криму. Вже один цей факт свідчить, наскільки незвичним став офіційний візит Петра Порошенка до Сербії. Але це не єдина «дивина» цієї поїздки. Вийшовши до преси разом із Вучичем, він заявив, що Україна і Сербія «не мають жодних проблем у двосторонніх відносинах».
Дійсно, а участь сербських бойовиків на боці ОРДЛО, небажання офіційного Белграда карати їх за це, регулярні візити сербських політиків до анексованого Криму та на контрольований бойовиками Донбас, категоричну відмову Сербії від приєднання до санкцій, запроваджених через російську агресію, а також її постійне голосування проти резолюцій ООН щодо Криму – це дрібниці, не переймайтеся.
Ходіння по водам, 1888 рік
Константинополь заявив, що ніякої канонічної території Російської Православної церкви (РПЦ) в Україні не існує, а Москва у 1686-му році приєднала українську церкву неканонічно та взяла більше, ніж дозволено. У сучасному релігійному світі це дуже серйозна заява – ми стали свідками першого за останні півстоліття протистояння церков. Далі Патріарх Варфоломій нагадав про духовні та канонічні права Вселенського Престолу щодо України: «Нехай не забувається, що Константинополь ніколи не видавав дозволу передавати території України будь-кому, крім права хіротонії Київського митрополита у Москві на умовах його обрання соборно в Києві, на місцевому Соборі, та при безумовному згадуванні Вселенського Патріарха». Невже варто чекати переходу українських церков із московського до константинопольського престолу? Найближчий рік навряд чи, та чим господь не жартує?
Наполеон на острові Святої Олени, 1897 рік
Підконтрольний Росії «Раздольненський районний суд» Криму визнав українського політв’язня Володимира Балуха винним у нібито побитті начальника ізолятору тимчасового тримання та засудив його до п’яти років позбавлення волі та штрафу 10 тис. рублів. І це вже другий вирок (перший був також п’ять років). Україна висловила протест Росії через вирок Балуху та назвала його «розправою окупанта за патріотизм».
Страшний вирок одразу за іншою страшною новиною: сестра Сенцова вперше за чотири роки зустрілася з режисером у колонії. Він схуд на 15 кілограмів, а до нього досі не пускають українську омбудсменку, як і до інших 70 політв’язнів.
Кожен із них, неначе одинока людина посеред буремного океану і, будемо сподіватися, нарешті з’явиться той корабель, що доставить їх додому.
Текст: Костянтин Руль
