5 лютого стартувала реєстрація для участі у ЗНО-2019. Незалежне оцінювання чекає не лише на випускників шкіл, а й на учнів профтехзакладів, майбутніх магістрів, учителів, а незабаром і на дев’ятикласників.
Результати ЗНО вже стали певним індикатором якості освіти й дають неабиякий привід замислитися, чому лише кожен десятий вступник обирає фізику чи хімію, чому школа систематично «виштовхує» хлопців і чому майбутнє за інноваційною освітою. Про те, як ґрунтовний аналіз результатів тестувань допоможе покращити підходи в системі середньої освіти, розповідає новий заступник міністра освіти і науки Вадим Карандій, екс-директор Українського центру оцінювання якості освіти.
Чому школа «виштовхує» хлопців?
Вадиме Анатолійовичу, у профільному відомстві ви тепер куруєте середню освіту. Чи можливо, аналізуючи результати ЗНО, покращити її якість?
Те, що бачить уся громадськість, спостерігаючи за ЗНО, лише частина інформації. Її потрібно аналізувати глибше. Приміром, тепер ми даємо не лише зведені показники навчальних досягнень учнів, а й показник виконання конкретного завдання тесту учнями класу, школи порівняно з тим, як із ним упоралися в місті, районі, області, Україні загалом. Ця інформація доступна вчителям, директорам шкіл на нашому сайті й дає змогу проаналізувати, де саме прогалини у знаннях.
Незалежне оцінювання вдосконалюється, кількість завдань відкритої форми збільшується. Загалом сила ЗНО набагато більша, ніж впливи нормативних документів, інспекцій, перевірок. Можливо, тому цей екзамен став обов’язковим і показує справжню ситуацію щодо якості освіти. Завдяки ЗНО вона – як на долоні: можемо подивитися результати по кожному навчальному закладу, зробити висновки й виправити ситуацію.
Із року в рік найнижчі результати з української в учнів у Закарпатській, Івано-Франківській, Рівненській, Чернівецькій областях. Які проблеми оголює ЗНО у цих регіонах?
Тест із української специфічний – це тест із рідної мови, а не випробування на рівень володіння нею. Результати випускників цих областей обумовлені низкою аспектів: соціальних, демографічних, національних та інших. У Закарпатті компактно проживає найбільше національних меншин, для яких українська не є рідною, більшість учнів узагалі перебувають не в україномовному оточенні.
Водночас різняться результати, залежно від типу навчальних закладів. Цьогоріч разючий гендерний розрив: у хлопців утричі гірші результати тестування з української мови. Приріст прийшов із профтехзакладів, де переважно навчаються хлопці. Це значить, що після 9 класу хлопці витісняються з системи загальної середньої освіти і йдуть до ПТНЗ.
У чому ж причина?
Здебільшого у фізіологічних, вікових, психологічних особливостях. Оскільки поведінка хлопців часто деструктивна, учитель може не реагувати на таких учнів. У результаті учень виштовхується з процесу навчання, живе самостійним освітнім життям.
Проблема тривалий час була в тіні – її ніхто не помічав. Профтехзаклади раніше створювалися, щоб вирішити проблеми середньої школи – до ПТНЗ відправляли найгірших учнів, із якими не могли або не хотіли впоратися вчителі. Тож систему треба перебудовувати, аналізувати: чому це відбувається, на якому етапі, як на це реагувати. Потрібно збагнути, що готуємо робітника не на рік і навіть не на 10 років. Тому слід змінити підходи в системі середньої освіти – вона має йти в ногу з часом.
Торік уперше запровадили ДПА у формі ЗНО з української для випускників профтехосвіти, коледжів. Але ж у деяких із них українську зовсім не викладають у перший рік навчання!
На жаль, є не тільки профтехзаклади, а й коледжі, де половина випускників навіть не подолали поріг «склав / не склав». І це проблема. Керівники ПТНЗ переважно її не аналізують, вважають: діти отримають робітничу спеціальність, а решта якось додасться. У 2019-му випускники ПТНЗ і коледжів складатимуть українську та на вибір математику або історію України, а в 2020-му – із цих та решти визначених предметів.
Загалом бачимо з результатів тестів, що елементарних знань насправді діти не отримали ще у школі – у 5-7 класах! Наприклад, коли влітку журналісти висмикнули інформацію, що з елементарним математичним виразом «2+2:2» впоралася лише половина випускників, які складали математику. Але ж це завдання 7 класу!
Коли «проросте» НУШ?
Учителі 4 класів «заточені» на формальному ДПА. Як бачите зміну такого зрізу знань?
Свого часу ми ініціювали цю роботу, центр підтримало Міністерство освіти і науки й фонд «Відродження». Адже ДПА має проводитися задля моніторингу освітньої діяльності. Раніше не було засобів збору й аналізу інформації про навчальні здобутки учнів. Система ДПА мала б це робити, але вона звелася до формальності.
Масової ДПА з таким інструментарієм, який може створювати УЦОЯО, мабуть, не буде. Зміниться лише формат. Найімовірніше, це стане мірою відповідальності кожного навчального закладу. Але періодично робитимемо контрольні зрізи у вигляді моніторингових досліджень на державному й регіональних рівнях.
На дев’ятикласників чекають тести
Чи варто готуватися до ЗНО учням дев’ятих класів?
Міркуємо з колегами про те, що просто перенести підходи ЗНО, яке складають випускники 11 класів, для учнів 9-х класів неможливо. Це має бути зовсім інший тест, де більше класичних завдань, що потребують розгорнутої відповіді. Нам треба будувати систему, яка матиме позитивний зворотній зв’язок на організацію навчання. Інакше вчитель не буде орієнтуватися на методичні рекомендації, навчальні плани, а на засіб, яким вкінці проводять оцінювання. Нині ми ще опрацьовуємо формулу поєднання предметів, їхньої кількості.
Новий Закон «Про освіту» передбачає запровадження профільної старшої школи. Чи реально розробити тест на профільність?
Нині в колі експертів триває дискусія. З одного боку, іспити для дев’ятикласників мають стати певним фільтром для визначення, за яким профілем має навчатися випускник 9 класу. З іншого, у цьому віці молодій людині ще важко визначитися з майбутньою професією. І тут важливо не поспішати, оскільки буде ситуація як із профтехзакладами: таким тестом ми відсіємо дітей.
Але чимало випадків, коли дитина вчиться у віддаленій сільській школі, де немає відповідних умов навчання. І змінивши оточення, у якому перебуває учень, у старшій школі можна отримати інший результат. Зараз ідеться про профорієнтаційний тест і про пошук його місця саме для дев’ятикласників. Це поки що проекти.
Освіта на «лінії розмежування»
Збільшується попит на здобуття середньої освіти в Україні дистанційно серед учнів із непідконтрольних територій сходу.
За результатами ЗНО здобутки вступників із Донецької і Луганської областей не є проблемними. Випускники з непідконтрольних уряду територій (НПУТ) складають незалежне тестування. Цікаво, що російськомовні вступники мають кращий результат тесту з української, ніж україномовні. Це ті, хто перебуває за «лінією розмежування»; вони більш умотивовані, оскільки дійсно хочуть вступити до українського вишу. Також російськомовне населення, яке переважає на півдні і сході України, більш урбанізоване. Міські заклади освіти потенційно сильніші, ніж сільські.
Чи були особливі умови реєстрації для вступників із НПУТ у 2018-му й до чого готуватися дітям цього року?
Даємо змогу молодим людям з окупованих територій сходу зберегти свою анонімність: не вказувати територію походження. Дехто робить помітку, щоби зберігали для них кореспонденцію в регіональному центрі оцінювання якості освіти. Водночас усю інформацію вони відслідковують через свій електронний кабінет. Тим паче, нині електронні кабінети працюють і в електронному додатку «Моє ЗНО».
Щороку намагаємося сконтактуватися з відповідними службами й повідомити потенційних учасників ЗНО, які перетинатимуть «лінію розмежування», що для них створюються умови прискореного проходження всіх процедур.
В експертному середовищі є пропозиція створити для дітей, молоді з НПУТ підготовчі відділення, де вони готувалися б до складання ЗНО. Чи є в цьому потреба?
Думаю, так. Їм необхідно пройти певну адаптацію. Таких випускників набагато більше – цього року до центру йшли ті випускники, яких хвиля застала у восьмому класі. Дітям із НПУТ дійсно потрібен адаптаційний період. Добре, якщо на тій території біля учнів залишилися наші вчителі – українці по духу.
Відомо, скільки молодих людей із тимчасово окупованих територій стали студентами українських вишів, коледжів, ПТНЗ?
В умовах військового конфлікту не кожен абітурієнт зі Сходу хоче показувати територію свого походження. Зараз їх можна відстежити лише за здобуттям атестата, знаючи, які навчальні заклади здійснюють дистанційне навчання й видають атестати таким школярам. Це фактично одна ниточка. Вряди-годи ми нею користуємося.
У Криму, особливо в перші роки конфлікту, людям, які виїжджали з окупованого півострова, влаштовували різні підлості. У нас навіть була війна календарів: проведення свого ЄДЕ накладали на наше ЗНО. Їхні випускники, не бажаючи втрачати російського атестата, спершу складали ЄДЕ, а потім готові були їхати на материк, складати ЗНО. Тому ми для них проводили навіть третю сесію тестувань (другу додаткову). Потім ми прийняли рішення максимально відтерміновувати тести. Наскільки маємо відгуки, вступників зі Сходу це влаштовує: за один в’їзд можуть скласти ЗНО й подати документи.
Чому іноземну не почули?
У 2018 році чимало вступників складали іноземну, оскільки з запровадженням аудіювання результати минулого року не можна було подавати під час вступу.
Іноземна мова єдина з усіх предметів, яку все частіше обирають вступники, – ідеться про ріст у відношенні до кількості випускників шкіл. Росте й історія України, а математика, на жаль, падає. Був невеличкий ріст за 2017-2018 рік, коли в Умовах прийому більше вишів поставили математику. Абітурієнти бачать, що їхні здобутки з математики незначні, і йдуть складати історію. Молодь не хоче складати ЗНО з предметів, у вивченні яких потрібно докладати більших зусиль. Лише кожен десятий випускник школи нині обирає фізику або хімію.
Тут комплексна проблема. Фізику й хімію вже десятки років не підтримують. Кабінети лише оновлюються, а ці два предмети без експерименту – лабораторного, демонстраційного – неможливі. Значну роль відіграє і стан економіки, і ринку праці. Оскільки чимало професій, в основі яких лежать знання з фізики чи хімії, на ринку не затребувані.
Резонанс у суспільстві викликала не складність аудіювання, а якість його відтворення. Чому так вийшло?
Частина аудіювання досить легка, воно взагалі було елементарним. Тут проявилася інша проблематика. Більшість учнів справді не були готові сприймати на слух інформацію, подану таким чином. Друга проблема – створення умов для проведення такого іспиту. Український центр не є власником приміщень, де відбуваються тестування. Приміщення має мати акустику. І не лише для англійської, блоку аудіювання. У школі акустика завжди повинна бути відмінною, щоб відбувався якісний освітній процес – там уся комунікація побудована на голосі.
У рекомендаціях ми чітко прописали, що в період звучання аудіозапису вікна, двері обов’язково мають бути зачиненими, щоб уникнути сторонніх звуків. От уявіть: пункт тестування, 15 аудиторій, де одночасно звучить запис із різницею в кілька секунд. І там, де погана акустика, звукоізоляція, учасники чули звук не тільки у своїй аудиторії (класній кімнаті), а й у сусідній. Дехто писав: у мене було відчуття луни. Ці проблеми виявило саме ЗНО, їх потрібно розв’язувати.
Що робитимете 2019-го? Як технічно забезпечити умови для тестування з іноземної?
Все максимально врахуємо. Найперше, в частині запису звуку: подивимося, запис на яких частотах найменше піддається акустичним спотворенням. Від тих навчальних закладів, де було найбільше скарг, доведеться відмовлятися, іти до інших. Також акустичну перевірку потрібно робити не в одній аудиторії, як було цьогоріч, а в кількох одразу.
Нині популярні рейтинги навчальних закладів за результатами ЗНО. Наскільки вони відображають якість навчання?
Я б їх не використовував. Будь-які рейтинги, які будують на основі ЗНО, некоректні. Адже вони не покажуть усієї ситуації, яка є в школі. От як можна порівнювати міську школу з сільською з досить складним соціальним оточенням, де досить велика кількість безробітних або тих, хто виїхав на заробітки? Це оточення сильно впливає на дитину, оскільки на неї покладається чимало обов’язків.
Натомість у будь-якому обласному місті є ліцей, де створено умови конкурсного відбору. Тож жодним чином не можна порівнювати цих закладів. У нас є інформація по кожному закладу, хто хоче знайти для своєї дитини хорошу школу, може послуговуватися – у розділі «Регіональні дані».
150 балів для медиків і не тільки?
Досі триває дискусія про прохідні 150 балів для майбутніх медиків. Регулювати так вступ на ту чи іншу спеціальність ефективно?
Цей поріг насправді нічого не показує, оскільки застосовується рейтингова шкала, тому неможливо виписати вимоги до знань саме на 150 балів. Це буде виправдано, тільки якщо встановити критеріальну шкалу. Що в результаті відбулося? Вступники, які не обрали біологію, надали перевагу географії.
Медичні виші свого досягли: не дібрали кращих із кращих, а просто не допустили гірших. У медицині це більш-менш спрацювало, хоча створило негативний ефект. Бо через упровадження обмежень відбувається деформація загальної середньої освіти. Якщо вступники не обиратимуть біологію, фізику, хімію, математику, то нададуть перевагу іншим предметам – гуманітарним. Що тоді робитимемо?
Міністерство юстиції хоче встановити прохідний бал 150 для майбутніх правників. Але цього не варто робити. Це закінчиться деформацією школи, професійного середовища. У світі такого відбору немає ніде, там одне обмеження – наявність чи відсутність атестата про середню освіту.
Тести постійно будуть рейтинговими чи таки колись стануть критеріальними?
Якщо використовуються для вступу до університетів, вони зазвичай базуються на рейтинговій шкалі. Якщо це шкільний тест, він має бути критеріальним. Навіть оцінка, яка нині виставляється за ЗНО, подвійна: для тих, хто вступає до вишів, це шкала 100-200 балів, для тих, хто закінчує школу, шкала від 1 до 12 балів, це результат ДПА. Для дев’ятикласників буде використовуватися винятково критеріальна шкала, коли йде прив’язка оцінки до рівня навчальних досягнень, які має випускник. Тут рейтингова шкала недоцільна, оскільки змагальності там немає.
Є версія запровадити у вишах мінімальний конкурсний бал – 135. Але це фактично сума різних предметів: українська, історія, іноземна. І абітурієнт не може прорахувати наперед, на якому предметі він набере ці бали, а на якому – ні. Це більше схоже на ситуацію ручного керування: хочемо вручну керувати цією системою, натомість вона повинна бути саморегульованою. От за встановлення 150 балів система ЗНО буде саморегульованою – вступники, які не оберуть одні предмети, оберуть інші. І для того, щоб вона була саморегульованою, необхідно підвищувати вимоги до здобуття загальної середньої освіти. Шкільний атестат не повинен бути загальним благом. Виходить, атестат не видадуть тільки тоді, коли учень не відвідував понад 50 % навчального часу.
Тобто жодної прив’язки до знань немає?
Ні. Шкільні атестати нівелювалися. Випускник школи, який приходить складати ДПА, отримує 1 бал тільки за те, що прийшов на ДПА – у шкалі не передбачено іншої оцінки. Це не анекдот, а реальність. Але питання, чи один бал має визнаватись як здобуття повної середньої освіти в тому розумінні, якою вона повинна бути?
У вересні 2007 року, коли в Україні тільки будували систему ЗНО, я потрапив у Париж. Нас повели в одну зі шкіл, яка була пунктом екзаменації, – схожа з нашими школами, які на час ЗНО стають пунктами тестування. Там було дуже багато молоді. Ми поцікавилися, чому? З’ясувалося, у Франції тільки 70 % випускників шкіл із першого разу складають іспити й отримують повну загальну середню освіту. А далі вступають до вишів. Тому в них допуском до вишу є атестат. І так у багатьох країнах Європи.
Тест для вищої освіти
Усіх майбутніх бакалаврів цікавить, чи запровадять ЗНО для отримання диплому цього освітнього рівня?
Передбачається, що випускники за певним кваліфікаційним рівнем повинні будуть складати Єдині державні кваліфікаційні іспити. Це певний аналог ЗНО, але проводитиметься самим вишем із певного фаху. Такі іспити замінять державні екзамени, які визнають отриману кваліфікацію. Центр до цього не залучається.
Ми працюємо над іспитом, як єдине фахове випробування при вступі на магістра права, який запровадили у 2017 році. Також єдиний вступний іспит з іноземних мов для студентів, які хочуть вступати в магістратуру. У 2018 році він був уперше запроваджений для тих, хто вступав на гуманітарні, соціальні, поведінкові науки. Щороку перелік напрямів і спеціальностей збільшується.
У 2019-му перелік розширюється більш як удвічі: публічне, державне управління, менеджмент. Вищу освіту на рівні магістра має здобувати людина, яка може отримувати інформацію іноземною мовою з першоджерел. Іспит з іноземної нескладний – за програмами ЗНО, фактично аналог іспиту для випускників школи, навіть спрощений – без письмової частини.
Що чекати вступникам 2019-го?
Зміни будуть мінімальними. Є кілька причин. Перше, це останній рік, коли ми працюємо за чинними програмами зовнішнього незалежного оцінювання. Із 2020-го року програми будуть іншими, вони відрізнятимуться, але не кардинально – маємо перейти на дворівневі тести: у 2020-му році – з української мови, у 2021-му – з математики.
Крім того, в УЦОЯЩ є інші глобальні задачі, над якими теж працюємо. Оскільки ЗНО в тому форматі, у якому проводиться, уже підтвердило свою ефективність, певні зусилля спрямовуватимемо на інші сфери: ДПА за 9 клас, моніторинг – як міжнародні дослідження PISA, так і моніторингові дослідження внутрішні, зокрема, якості початкової освіти. Також ще одне завдання стоїть перед центром – участь у процесі сертифікації педагогічних працівників.
ЗНО для вчителів
Учителям теж варто готуватися до певних тестів, щоб пройти добровільну сертифікацію? Її проводитиме центр чи інститути післядипломної освіти?
Сертифікація є добровільною, вона побудована на мотивації. Учитель, який успішно її проходить, отримує відповідну доплату, а друге – має право долучатися до певних видів робіт. Сертифікація складається з трьох частин: самоаналіз, незалежне оцінювання (тест із двох частин) і експертна оцінка практичної діяльності педагога. По тестуванню – питання Українського центру, створення формату цього тестування, але сам підхід буде близьким до ЗНО. Більша проблема нині до експертної оцінки педагога – це найскладніша процедура. Як на мене, вона повинна бути чітко формалізована. Інститути післядипломної освіти можуть бути гарними виконавцями – їм потрібно надати нормальну методику, технологію оцінювання, мають бути шкали, чітке розуміння критеріїв.
На сьогодні планується сертифікація лише однієї групи – учителів початкових класів. Оскільки це можна робити лише тоді, коли є чітке уявлення про діяльність педагога. Нині чіткий стандарт сформульовано лише для вчителів початкових класів, решта знаходяться в розробці. Добровільна сертифікація має бути впроваджена в жовтні цього року.
Розмовляла Інна Ковалів






