Наприкінці минулого року в Україні стартувала кампанія з популяризації ідеї соціального підприємництва серед ветеранів АТО: у Києві, Одесі, Дніпрі, Львові та інших містах з’являються білборди з відповідним меседжем, в інтернеті – поширюють відеоролики. І вже складно повірити в те, що ветеранський бізнес почався лише два роки тому…
На початку грудня 2015 року київські журналісти й волонтери передавали один одному інформацію – мовляв, в одному з торговельних центрів у середмісті боєць-ветеран АТО відкрив піцерію, в якій працюють такі ж ветерани, як і він. Незабаром я вже наминала смачну піцу та смакувала кавою в невеличкій Pizza Veterano, а скоро познайомилась і з її співзасновником Леонідом Остальцевим, який боронив Україну у складі 30-ї окремої механізованої бригади. Тепер Остальцев – не лише успішний бізнесмен, а ще й волонтер (возить смаколики разом із піцами пораненим бійцям до шпиталю та побратимам із «тридцятки»), ініціатор створення Асоціації підприємців-ветеранів АТО та консультант для ветеранів бойових дій на сході України, які хочуть «запустити» власний бізнес. І хоча не всі з тих, кого консультує Леонід, справді починають власну справу, але охочих вистачає. І девіз «Роби, що любиш, допомагай іншим» стосується всіх ветеранів-бізнесменів, які працюють у різних містах країни.
«Завдання Асоціації, завдання наших ветеранів-бізнесменів – не лише навчити їх розбудовувати власну справу або працевлаштовувати в уже наявному ветеранському бізнесі, а й сформувати образ успішного підприємця, який працює чесно і прозоро, який займається улюбленою справою і при цьому підтримує соціальні проекти – чи то допомагає родинам загиблих побратимів, чи інвестує у дитячий спорт або патріотичне виховання», – пояснює Леонід Остальцев. Нині піцерії, які відкрили бійці-ветерани, працюють у Києві, Дніпрі, на Львівщині. Щодо власної справи Леонід каже: «Я став підприємцем, щоб допомагати. Спершу – допомога ветеранам, а вже потім – заробляння грошей. У нашій країні не всі розуміють, що зміни – це процес, це те, що триває упродовж певного часу, це величезна робота, щоб через енну кількість років ти сам або твої нащадки відчули цю зміну».
Фактично цим керуються усі члени Асоціації підприємців-ветеранів. Як наголошує співзасновник бізнесу з пошиву нижньої білизни для чоловіків, учасник АТО Олександр Матяш, на сьогодні одне з важливих завдань асоціації – це поширення інформації про бійців, котрі, повернувшись додому, відкрили власну справу. Це дозволяє «підставити плече» побратиму і залучити ветеранів, які готові брати на себе відповідальність, до реформ у країні. «Ми допомагаємо нашим побратимам “вбудуватися” в українську економіку. Я разом із товаришем пройшов складний шлях, коли ми відкривали свою фірму, але ми цей шлях здолали і тепер потрохи розвиваємось. А з іншого боку, є бажання підтримати таких, як ми, – хлопців, які після демобілізації хочуть відкрити свою власну справу», – пояснив Матяш.
Київський ветеранський бізнес розвивається
У Києві, окрім Pizza Veterano, працює мережа кав’ярень Kava Veterano: як розповів один із власників кількох «точок» із мережі Володимир Шевченко, учасники цієї війни мають великий потенціал стресостійкості й великий внутрішній ресурс. «Страшніше, ніж було на війні, у цивільному житті, у бізнесі точно не буде. Наші бійці, які пройшли війну на Донбасі, є потужною силою, здатною зрушити країну. Ми не просто підтримуємо реформи – ми їх із себе почали, працюючи чесно, свідомо відмовившись від участі у будь-яких корупційних схемах тощо». На думку Шевченка, заняття бізнесом, поява власної справи – це соціальна та психологічна реабілітація для воїнів, оскільки «реабілітація ветерана – це усвідомлення того, що його досвід є ресурсом».
У столиці України також працює служба побутових послуг «АТОшка» та масажний кабінет, який відкрив колишній боєць 95-ї десантно-штурмової бригади, учасник уже легендарного рейду по тилах супротивника у серпні-вересні 2014 року Дмитро Крикун. «Я був поранений на передовій, кілька місяців лікувався і проходив реабілітацію, тоді й почав міркувати над тим, що мені робити далі. Вирішив стати масажистом. Отримую задоволення від своєї роботи, а назва масажного кабінету “Кіборг-масаж” говорить сама за себе». Перш ніж розпочати власний бізнес, Дмитро звернувся до соціального проекту «Воїну – гідна праця», де пройшов курс навчання на масажиста.
Бізнес ветеранів: від Львівщини до Дніпра і далі
У Львові уже понад півроку працює ресторація «Патріот», серед її засновників і працівників є ветерани АТО. Співзасновниця закладу, яка боронила Україну в складі Добровольчого українського корпусу (Правий сектор), Інна Грищенко, розповідає: «Я раніше працювала у пенітенціарній системі, потім був Майдан, після Майдану я разом із чоловіком вирушила на Схід у складі ДУК, тому що була впевнена: маю бути на передовій. Після повернення додому сказала собі: мушу займатися справою, яка мені, новій, повоєнній, найбільше до душі. Пройшла “курс молодого бійця” у піцерії Леоніда Остальцева, і коли з’явилася можливість зайнятись ресторанним бізнесом, зайнялась ним». Нині ресторацію «Патріот» у Львові знають не лише як хороший заклад харчування, а і як місце, де збираються цікаві люди, де відбуваються музичні вечірки й літературні презентації.
З рідного Луганська до Стебника, що на Львівщині, був змушений переїхати бізнесмен Микола Новиков. Кілька років тому в рідному місті він відкрив майстерню з ремонту комп’ютерів. Але влітку 2014 року був змушений виїхати з Луганська і починати життя «з нуля». Миколі довелось мандрувати: спершу пожив в Одесі, потім у Києві. Звідти за мобілізацією відслужив у 1-й танковій бригаді санінструктором. Після демобілізації поїхав на Галичину, бо там познайомився з дівчиною, взяв шлюб і тепер виховує сина та займається маленьким приватним бізнесом під брендом Pizza Veterano. «Я продав машину, на якій ще з Луганська виїхав. І у 2016 році зайнявся доставкою піци по Трускавцю та сусідніх містах. Від однополчанина почув про Леоніда Остальцева, дружина знайшла про нього інформацію в інтернеті та порадила їхати до Леоніда. З Остальцевим швидко порозумілись, і моя справа почала потроху розвиватись», – згадує Новиков.
Ветеранська піцерія у Дніпрі вже стала знаменитою: її відвідував президент Петро Порошенко і зробив це перед тим, як зайти до «материнської» піцерії у Києві. На сьогодні київська та дніпровська піцерії – не лише місця зустрічі ветеранів і бійців, волонтерів і журналістів, дипломатів і політиків, а і своєрідний мистецький і громадський простір для презентацій і дискусій.
Коментарі експертів
Як зазначають психологи, людині, яка на війні бачить лише біле і чорне, буває складно повернутись у різнобарвне життя: для такої людини наявність справи, якій віддаєш знання і час, за яку відповідаєш, є певною суспільною та соціальною адаптацією. «Це добре, коли людина, травмована війною, займається своєю справою, вкладаючи сили та енергію не в алкоголь чи сімейні розборки, а у розвиток справи, а отже, у підтримку родини, у підтримку побратимів», – вважає психологиня, одна з координаторок Психологічної кризової служби України Катерина Проноза.
Заступник голови Урядової служби у справах ветеранів війни та АТО В’ячеслав Марченко на брифінгу в Києві повідомив журналістам, що уряд підтримує ініціативи із залучення ветеранів АТО до підприємництва. «На мою думку, головне, що може зробити держава для ветерана, – не підкидати йому якісь копійки, а допомогти встати на ноги, бути самозайнятим. Адже в цьому разі ми забезпечуємо не лише ветерана, а і його родину. Часто і його побратимів. Тобто робимо “острівець” успішності».
Запропонована ветеранами концепція взаємодопомоги – коли ветерани самі собі дають раду, ще й побратимів навчають і підтримують – в українських реаліях є абсолютно життєздатною. У цьому упевнений адвокат-«айдарівець», засновник Товариства ветеранів АТО у Києві Кирило Сергеєв. На його думку, відкриття приватного бізнесу є гарним способом соціалізації ветерана: «Щодня підприємцеві доводиться розв’язувати стільки питань і проблем, що колишній боєць забуває про свої нещодавні страждання! Він починає розуміти свої мету й завдання, іти до них, при цьому заробляючи гроші й вибираючись із злиднів».
Текст: Богдана Костюк
Фото з особистого архіву підприємців


