Ну що, котики, те, чого найменше хотіли наші сусіди та те, чого давно прагнули ми, нарешті сталося – Томос наш. Відтепер ми маємо повністю незалежну власну церкву. Про те, як реагували на отримання документу про автокефалію в мережі – у реакціях від DUMKA.
А ось голова Верховної Ради Андрій Парубій назвав Томос другим Актом проголошення української незалежності. До того ж, доволі символічно, що ПЦУ отримала Томос саме на Різдво.
Ви все ще дивуєтеся, як сталося так, що РПЦ виявилися безсилими та не змогли завадити українській церкві здобути незалежність? Журналіст Роман Скрипін пояснив все доволі просто, звернувшись до Вікіпедії. Каже, справа в тому, що Варфоломій просто… юрист. Він грав «вдовгу», тому все це було зроблено канонічно та вивірено, ювелірно та бездоганно.
Нардеп Максим Нефьодов вважає, що ця подія неодмінно потрапить у підручники. Утім, окрім ще одного кроку в здобутті незалежності від «расійського міра», це ще й шанс на оновлення православної церкви.
Власні акценти в цій темі спробував розставити блогер Сергій Наумович. На його думку, отримання Томосу – це серйозна історична перемога, і сенсу ставитися до неї скептично немає. Однак, нема проблем і в жартах на цю тему, якщо гумор не намагається нівелювати перемогу. Водночас, коли пристрасті трохи вщухнуть, блогер сподівається, що мова зайде і про «антикорупційний томос».
Мар’яна Савка, головна редакторка «Видавництва Старого Лева» та письменниця наголосила, що подібні події стаються раз на кілька століть, а відтак це є великим подарунком українцям без винятку – і віруючим, і невіруючим. Бо це – про незалежність.
Про те, що зупинятися на цій перемозі не варто, написала нардепка Ганна Гопко. На її переконання, слід наполегливо працювати, аби наступні історичні перемоги мали геополітичне значення.
Радістю з нагоди отримання Томосу поділилась і журналістка Соня Кошкіна. Ну ми ж дорослі люди, не будемо пригадувати відео, де та сама журналістка каже, що Томосу ніколи не буде.
А що там у… сусідів? За словами Тараса Козака, нині в Російській імперії практично всі вірять, що материнська Константинопольська православна церква – розкольники; світова преса бреше; і лише Кіріл – правий. Ну типу, справжні віруючі всіх країн мають єднатися навколо російської православної церкви. Ага, дочекаються.
Але, як каже блогер Антон Ходза, було б непогано якийсь Томос виписати і для атеїстів, бо ж страждають бідні. Це жарти, раптом що.
І ось ще один жарт, на цей раз від письменника Андрія Кокотюхи. Дивний такий якийсь, може, поясните мені в коментарях, де тут сміятися?
Письменник, психолог та психіатр Борис Херсонський розповів, як ще рік тому мав розмову зі священиком, котрий належав до Вселенської патріархії. Тоді він сказав автору, що не може співслужити зі священиками Київського патріархату, бо в церкві повинен бути один порядок. Тепер же, через рік, співрозмовник пана Херсонського буде співслужити з українськими священиками, а ось із російськими – навряд чи. Отакі справи.
І ще, знову трохи до жартів. Це допис міністра інфраструктури Володимира Омеляна. І я вважаю, це прекрасно, і від того навіть трохи смішно. Але по-доброму. Порохобот я все ж, чи хто?
Привітав українців із отриманням Томосу і народний депутаи Ігор Мосійчук. Каже, за це рішення боролася більше 25 років наша Мати-церква та її вірні на чолі з патріархом Філаретом. За ці роки боротьби нам всім довелося пройти випробування через невизнання, прокльони, протистояння з проросійською владою, міліцією.
Та крім Томосу ми ще отримали універсальну інструкцію, як ідентифікувати «руський мір» в Україні та «агентів цього – медведчуківців». Принаймні, про це пише політолог Віктор Таран. Мовляв, ті критикують Томос, викорстовуючи такі аргументи: нічого не сталося, світська держава, хайп, громадянська війна тощо. Словом, тези російської пропаганди повспливали, бо всі вже розуміють, що духовну пуповину втратили.
Журналіст Юрій Бутусов назвав отримання Томосу «кращим оберегом проти російських бісів». Окрім того, Бутусов переконаний, що це здобуток не лише держави, але і всієї спільноти. Окрім того, це досягнення чинного президента, а тому й асоціюватиметься ця перемога в першу чергу з його прізвищем. Журналіст наголошує: очевидно, що Порошенко використовуватиме тему Томосу в передвиборчій боротьбі, однак він на це заслужив. Але це ніяк не знімає питань інших.
Зрадів новині про Томос і Сергій Стерненко, громадський активіст, на якого тричі за минулий рік було скоєно замах. Однак він переконаний: усі такі здобутки марніють, коли усвідомлюєш, що в твоїй країні можна просто замовляти вбивства. І тому всі перемоги не є повноцінними без покарання тих, хто вбив Катерину Гандзюк та замовив напади на інших активістів.
І наостанок, прекрасний допис від письменника та перекладача Андрія Любки. Приєднуюся до його думок; так само передаю привіт пані та пановам «безвізу не буде» та «Томос не дадуть». Шановні «у ЄС та НАТО ми нікому не потрібні», будь ласка, готуйтеся – ви наступні.
Збирав реакції та вчив текст Томосу напам´ять Степан Коза
