Кавова гуща, спеціальний клей і рослинна олія – ці прості інгредієнти зовсім скоро можуть спричинити революцію у світовому виробництві окулярів. Адже віднедавна за таким рецептом українець Максим Гавриленко у себе в майстерні на Київщині виробляє чи не найекологічніші сонцезахисні оправи у світі. За 10 років вони повністю розкладаються без шкоди для планети, тоді як пластикові аксесуари будуть «жити» від 200 до 1000 років. Саме ці жахаючі цифри наштовхнули молодого підприємця на пошук унікальної технології. Більше про свій стартап Ochis Максим розказав у розмові з DUMKA.
Максим Гавриленко
Що вас надихнуло на розробку такої незвичної оправи?
Нас оточують безліч пластикових аксесуарів. Тому коли я задумався про створення власних оправ, то пластик навіть не розглядав. Як мінімум, це банально, і нікого таким продуктом не здивуєш. А як максимум, це величезна небезпека для планети. Більшість окулярів виготовляється з матеріалу, що буде розщеплюватися 200 років, при цьому ще й виділятиме шкідливі речовини. Усі ці рештки забруднюють ліси та океани, отруюють життя усім живим істотам. Я не хочу своїми виробами підсилювати цей процес. Але і від справи свого життя відмовлятися не планую. Тому ми разом із дружиною почали експериментувати. Наш пошук ідеального матеріалу та розробка рецепту тривала майже півроку.
Чим ви керувалися під час цього пошуку, які були критерії?
Насамперед, ми шукали те, що можна вторинно переробити. І кава ідеально підійшла. Цей напій на піку популярності, але ж часто кавовий жмих після приготування просто викидають.
Які ще інгредієнти ви пробували використовувати?
Шрот, що залишається після вижимки різної олії, амарант, петрушка, м’ята – насправді, багато чого пресували на наших верстатах, але кава проявила себе найкраще та виявилася дуже міцним складником.
Які етапи виробництва треба пройти, аби з кави з’явилися окуляри?
Кавовий жмих ми змішуємо з двома рослинними оліями (якими саме – секрет) – і виходить міцна натуральна речовина з полімерним зв’язком. Із цієї речовини пресуємо пластини, з яких вже надалі вирізаємо форму на спеціальному цифровому станку з математичною точністю. Після цього вручну додатково працюємо з фурнітурою та встановленням лінз. На одні окуляри від моменту замішування речовини до готової оправи йде максимум сім діб. Але ми вдосконалюємо процес виробництва, аби все відбувалося значно швидше.
А як виглядає ваше робоче місце? Чи пахне там кавою?
Моя майстерня розташована в будинку, де я живу з родиною. Там і народжуються всі наші найсміливіші ідеї, відбувається розробка дизайну та власне виробництво. Звичайно, у приміщенні є багато верстатів, поличок із інструментами, комп’ютер. Але разом із цим дуже пахне кавою та деревом. Майже як у справжній кав’ярні.
Кому дісталися перші екземпляри таких екологічних аксесуарів?
Вже три людини у світі носять оправи з кави. І це наші друзі. Перша їхня реакція була: «Тобто з кави? Не може такого бути!» Але потім повірили та дали перший фідбек. Нині ми допрацьовуємо виробництво, щоб виріб максимально зручно «сидів» на обличчі. Перша партія вже от-от вийде у світ. На сайті нашого проекту Ochis вже є черга з 78 людей, які зробили передзамовлення. Це клієнти не лише з України, а з США та Європи. Приблизно через тиждень вони вже отримають свої унікальні окуляри.
Першими власниками екоокулярів стали друзі винахідника
Скільки на сьогодні коштують ці оправи?
Наші окуляри коштують 69 доларів для перших 200 покупців, для наступних 200 замовників ціна складатиме вже 79 доларів.
Чи пахнуть самі оправи кавою?
Так, звичайно. Кавовий аромат зберігається десь місяць. По суті, вони можуть пахнути так, як вам заманеться. Адже головна «фішка» органічного матеріалу – мікропориста структура, яка класно вбирає будь-які ароматичні олії. Тому можна накапати кілька крапель рідкої ванілі чи кориці на дужку і насолоджуватися улюбленим запахом скільки завгодно.
Як ви плануєте розвивати серійне виробництво?
Аби заявити про себе на світовому рівні та залучити додаткові інвестиції, ми запускаємо краудфандингову кампанію на платформі Kickstarter. Також у нас вже є плани на американський ринок. Готуємося до співпраці з великим брендом, але поки що я не можу озвучити його назву. Якщо дивитися ще далі, то ми хочемо за нашою технологією виробляти не лише окуляри, а й інші предмети побуту. І не обов’язково це все буде з кави. Є безліч вторсировини, яка може стати в нагоді.
Розкажіть трішки про себе. Чому вирішили присвятити своє професійне життя оптиці?
Мої батьки працювали на оптико-механічному заводі в місті Ізюм. Це був один із найкрупніших заводів із виготовлення оптичної продукції у Радянському Союзі. У 90-ті, коли все розвалилося, батьки пішли на аутсорс, як зараз кажуть. Почали продавати окуляри, лінзи. Тато почав експериментувати з оправами, розфарбовував їх у різні кольори. З 16 років я і сам почав стояти за прилавком оптики, продавати та ремонтувати свої перші окуляри. Це мене захопило й не відпускає досі. Незважаючи на те, що така робота доволі традиційна й консервативна, тут все одно є місце для творчості. Ця сфера для мене стала майданчиком, де я можу створювати щось нове та реалізовувати свої ідеї. Адже скрізь, де залучена людина, завжди є можливості для креативу. Варто лише цього захотіти.
Яких принципів екологічного життя ви дотримуєтесь у повсякденні?
Моя родина сортує сміття та пластик. Ми намагаємося дотримуватися здорового харчування, берегти природу та з повагою ставитися до людей, що нас оточують. Адже це теж грає важливу роль. Якщо люди не будуть агресивні один до одного, то є вірогідність, що вони скоріше помітять екологічні проблеми та задумаються, чому варто дбати про стан навколишнього середовища.
Ви людина, яка багато експериментує на власному професійному шляху. Де ви черпаєте натхнення, аби постійно бути відкритим до нового?
Мені важливо не засиджуватися на одному місці та постійно пробувати щось нове. Сноуборд, мотоцикл, альпінізм, глина, музика – нові враження завжди надихають. Спорт і творчі процеси розвивають мислення, дарують радість життя та ідеї, які можна впровадити навіть у найконсервативнішій сфері діяльності. А зберігати баланс у всьому цьому мені допомагає медитація. Всього 5-10 хвилин посидіти у тиші та розслабитися – класно структурує всі важливі думки. Саме так мені прийшло чітке усвідомлення, що треба займатися справою, якою «гориш» і яку любиш, бо тоді значно легше отримувати від життя справжнє задоволення.
Розмовляла Людмила Гіцевич
Фото надав Максим Гавриленко
