У Росії, де в тюрмах страждають десятки українських політв’язнів, триває Мундіаль. У перші дні футбольного форуму, до бойкоту котрого світ так і не дозрів, уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова відвідала РФ, зокрема з наміром зустрітися з нашими бранцями. Невдовзі сто днів, як омбудсменка обійняла посаду. Термін недостатній для того, щоб вимагати від уповноваженої серйозного результату, однак вказати на тенденції та зробити проміжні висновки – саме час. Адже й питання звільнення в’язнів, які об’явили голодування, не терпить зволікань.
Слово Конституційному Суду
П’ятирічна каденція уповноваженої ВРУ з прав людини Валерії Лутковської завершилася 27 квітня 2017 року. Оскільки тоді в парламенті так і не домовилися про кандидатуру на посаду нового омбудсмена, то пані Лутковська залишилася «простроченою» уповноваженою майже на рік. Попри обрання її за президентства Януковича переважно голосами регіоналів, Валерія Володимирівна заслужила авторитет у довіреній їй царині, і навіть опоненти визнавали її професійні якості.
Людмила Денісова змінила Валерію Лутковську 15 березня 2018 року. Вкотре при обранні начебто незалежної фігури омбудсмена не обійшлося без політичного чинника. Пані Денісова з партії «Народний фронт», її вважають наближеною до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Відсутність правозахисного досвіду в Людмили Леонтіївни противники називають одним із головних її недоліків.
Обрання пані Денісової на посаду уповноваженого відбулося шляхом відкритого голосування з порушеннями регламенту. Через два із зайвим місяці 45 незадоволених станом справ народних депутатів оскаржили його в Конституційному Суді.
«Мета не в тому, щоб змінити персону уповноваженого – ми хочемо відновити законність, – пояснила DUMKA Ірина Суслова, голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. – Під час обрання омбудсмена грубо порушили низку законів України та міжнародні стандарти. Зокрема, Паризькі принципи ООН, Закон “Про уповноваженого ВРУ з прав людини”, Регламент ВР. Процедура обрання уповноваженого потребує виключної юридичної чистоти. Адже саме захист прав людини є головним індикатором, який дозволить нам увійти до клубу розвинутих європейських держав».
Пані Суслова переконана: КС визнає процедуру обрання чинного омбудсмена неконституційною. І процедуру запустять повторно, висунуть нових кандидатів, знову відбудеться відкрите голосування. На думку нардепа, найкращим омбудсменом буде не політик, а досвідчений авторитетний правозахисник.
Діалог з офісом
Робота Секретаріату уповноваженого ВРУ з прав людини, крім власне захисту прав, передбачає й активну комунікацію із суспільством, зокрема із правозахисниками, чиновниками, журналістами. Навряд чи можна стверджувати, що спілкування це активне.
Валерія Лутковська, яка очолила нещодавно створену ГО «Український інститут з прав людини», повідомила DUMKA: «Такий діалог ми не налагоджували, тому що намагаємося зрозуміти, чим конкретно будемо займатися. У разі якщо наші компетенції якось перетнуться, то, думаю, діалог стане можливим. Принаймні з мого боку, але далі все залежатиме від нового омбудсмена».
«Як народна депутатка за період керівництва Людмили Денісової спрямувала до офісу омбудсмена 7 звернень, на які отримала відповіді, – розповіла Ірина Суслова. – На жаль, ефективність діалогу між уповноваженим та профільним парламентським комітетом суттєво знизилася. Якщо колишня уповноважена постійно відвідувала засідання комітету, мала власну принципову позицію та відстоювала її, то Людмила Денісова була присутньою на засіданні лише раз, вдруге був її представник. Зауважень чи пропозицій вони не подавали. Такий формат не дає можливості плідно взаємодіяти й досягати результату».
Правозахисник Семен Глузман запевнив DUMKA, що в нього склалися теплі стосунки з Валерією Лутковською. Характеризувати ж роботу нової омбудсменки він відмовився.
А Михайло Чаплига, представник уповноваженого ВРУ з прав людини (2012-2018 роки), з DUMKA був відвертішим: «Взагалі не бачу, щоб у нового офісу був діалог із громадянським суспільством. Якогось бажання з боку офісу взаємодіяти немає. І це стосується переважної більшості правозахисних організацій».
Очевидно, кращої комунікації з офісом омбудсмена потребують і журналісти. Слухавку міського номеру телефону прес-служби за кілька днів ніхто так і не взяв. Тиждень чекав відповіді на електронний лист за зазначеною на сайті адресою [email protected]. Даремно. Довелося залучити Facebook і мобільний, щоб вийти на одного з представників омбудсменки Аксану Філіпішину.
Робота триває
При попередній омбудсменці пані Аксана займалася питаннями дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності. Нещодавно її призначили на посаду представника уповноваженого з дотримання прав дитини та сім’ї.
«Блок протидії дискримінації відійшов до компетенції представника, який ще не призначений, – розповіла DUMKA пані Філіпішина. – По суті, нічого не змінилося, я не обмежена в ухваленні рішень щодо реагування на випадки як порушень прав дитини, так і дискримінації. Крім того, продовжую бути залученою до всіх процесів, пов’язаних із дискримінацією, наприклад, ромської національної меншини в контексті погромів, які відбулися в Україні. Постраждали багато дітей».
За словами пані Аксани, в офісі триває плідна робота, очікується чимало змін. Позиція нової омбудсменки полягає в тому, щоб залучати до взаємодії не лише громадянське суспільство, а й державні органи.
«Раніше були експертні ради при представниках уповноваженого, нині при них створюються координаційні ради, до участі в яких запрошуються не лише представники громадянського суспільства, а й профільних центральних органів виконавчої влади, – пояснила Аксана Філіпішина. – По моєму напрямку це Міносвіти, Мінохорони здоров’я, Мінсоцполітики, Нацполіція, прокуратура. Дещо змінюються підходи, побачимо, наскільки це буде ефективно. Ідея така: не просто обговорювати проблемні питання з громадськістю, а залучати представників державних інституцій для того, щоб одразу ухвалювати рішення, напрацьовувати алгоритми дій на виявлені проблеми».
Критика обережна
Чиновники не виявляють бажання оцінювати роботу уповноваженого. Владислав Власюк, директор Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції, утримався від спілкування з DUMKA. А Ігор Гриб на посаді начальника відділу з питань осіб, позбавлених особистої свободи, Міністерства з питань тимчасово окупованих територій усього другий тиждень. Утім, він входить і до керівництва благодійного фонду та громадської організації родичів бранців Кремля. Його син Павло вже 10 місяців ув’язнений у Росії (пан Ігор запевнив, що в планах візиту Людмили Денісової до РФ значилася зустріч і з Павлом).
«Прийшла нова команда, не зовсім, м’яко кажучи, дотична до всіх цих питань, і на неї, маю на увазі офіс омбудсмена, наклалися питання і внутрішнього захисту прав та свобод громадян, і політв’язнів та військовополонених, – розповів DUMKA Ігор Гриб. – За три місяці ми зустрічалися один раз як громадські діячі, правозахисники. Зустріч була у ВР із родичами політв’язнів Кремля, військовополонених і матерями зниклих військовослужбовців на сході України. Там і відбулося перше знайомство з Денісовою і представниками її офісу. Так розумію, що вони входять у курс справ. На їхньому місці я напрацьовував би матеріали, усвідомлював би всю наявну інформацію для розуміння, що слід робити. Тому давати оцінку їхній роботі нині не зовсім коректно».
Чимало правозахисників не бажають бити горшки з пані Денісовою, їхні висловлювання доволі обережні. Головний аргумент: 100 днів – короткий термін для висновків. Перш ніж жорстко запитувати з нової омбудсменки, слід надати їй карт-бланш на триваліший термін. За словами Олександра Павліченка, голови правління Української Гельсінської спілки з прав людини, для цього знадобиться 5-10 місяців.
«За цей час, можливо, двічі заходив до офісу, – повідомив DUMKA пан Олександр. – Ми відкриті для співпраці, але ще відбувається входження уповноваженої в систему, і я не давав би оцінки. Тим паче, що доволі велика команда уповноваженої минулої каденції Валерії Лутковської залишила офіс. Це ще одна причина його певного ослаблення. Зміна команд вимагає входження в процес нових людей».
«Всебічний аналіз роботи омбудсменки можна дати після більш тривалого часу перебування Людмили Денісової на цій посаді, – тієї ж думки Ірина Суслова. – У спадок від Валерії Лутковської вона отримала злагоджену систему роботи офісу, який має розгалужене регіональне представництво. Навіть при найгіршому сценарії деякий час ця правозахисна система працюватиме якісно за рахунок попередніх досягнень. Власне, досягнення чи недоліки роботи Людмили Денісової проявляться пізніше. І тоді ми побачимо, чи зможе вона втримати якість роботи офісу омбудсмена на рівні останніх років, або ж ця структура стрімко деградує».
Чи валиться НПМ?
У тому, що цей негативний процес уже триває, свідчить характеристика роботи офісу Михайлом Чаплигою. Те, що відбувається, він назвав словом «катастрофа».
«Підірвано основи діяльності національного превентивного механізму проти катувань, – вважає правозахисник. – Напевно, це одне з найкращих і найголовніших надбань за останні 6 років роботи попередньої омбудсменки. Йдеться про систему неоголошених візитів громадських моніторів у всі місця несвободи й об’єктивне інформування громадськості та органів влади про картину в тих місцях. Це трагедія, про яку говорять на рівні міжнародних організацій і посольств».
Інші опитані DUMKA експерти не такі категоричні щодо руйнування НПМ, однак доля цього механізму байдужим не залишає нікого. Адже від правозахисників надходять тривожні сигнали про те, що уповноважена не бажає працювати з громадськістю, тобто долучати незалежних моніторів до процесу моніторингу.
«Сподіваюся, це тимчасове непорозуміння і ситуація зміниться, – переконана Ірина Суслова. – Адже без громадськості НПМ може перетворитися на бюрократичну формальність. При всій повазі особисто до Людмили Денисової у багатьох людей викликає занепокоєння її близькість до колишніх однопартійців, які очолюють систему МВС та юстиції. Можемо скотитися до того, що пенітенціарна система сама себе контролюватиме, як це було в радянські та пострадянські часи».
Одна із зустрічей Олександра Павліченка з новою омбудсменкою стосувалася саме діяльності НПМ, яка, за словами правозахисника, нині позбавлена мандата. Утім, голова правління УГСПЛ сподівається, що ситуація вирішиться позитивно.
А Валерія Лутковська про стан із НПМ дізналася від моніторів у Facebook: «Не знаю, як розвиватимуться подальші стосунки з офісом, але для уникнення такої можливості, коли не буде жодного контролю за правами людини в місцях несвободи, і не тільки в пенітенціарній системі, а й у соціальній сфері, ми теж продумуємо створення системи альтернативного незалежного моніторингу. Думаю, нам вдасться».
Ще одним серйозним недоліком діяльності уповноваженої Михайло Чаплига назвав підрив незалежності самого офісу: «Все життя “шпиняв” російську інституцію омбудсмена за те, що там омбудсмен, попри незалежність, ходить на доповіді до Путіна й отримує вказівки. Може, в Росії це нормально виглядає, але з точки зору здорової логіки й розуміння основ незалежності, нонсенс. Нещодавно ж бачили повідомлення на сайті президента, де сидить наша омбудсменка, як школярка, і президент дає їй доручення і вказівки. Говорити про якусь незалежність немає сенсу».
Довідка:
Національний превентивний механізм (НПМ) – незалежний національний орган, що діє відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань. Передбачає регулярний моніторинг усіх місць несвободи для попередження жорстокого поводження з утримуваними там людьми.
Денісова в Росії
На головній сторінці сайту уповноваженого ВРУ з прав людини напис «Свободу політв’язням! Хроніка голодування». І прізвища українських бранців Кремля, що заявили рішучий протест, а також відлік днів голодування. Очевидно, звільнення наших в’язнів серед пріоритетів омбудсменки Денісової. І її нещодавній візит до РФ тому підтвердження.
«Це реалізація ідеї, започаткованої мною у 2016 році, коли ми почали переговори про моніторингові візити, – розповіла Валерія Лутковська. – Один такий візит, спільний з омбудсменом РФ, був здійснений. Я мала можливість відвідати Ахтема Чийгоза й інших кримських татар, які утримувалися в Сімферопольському СІЗО. У цей же день Тетяна Москалькова відвідала двох громадян України і РФ у Миколаївському СІЗО. Якщо це продовження матиме успіх, то воно лише на користь громадянам України».
Який же результат перебування омбудсменки в РФ? Людмила Денісова покаталася просторами Росії, але до Олега Сенцова, Миколи Карп’юка, Романа Сущенка її так і не пустили. Інформацію про стан здоров’я Сенцова, який голодує більше місяця, їй не надали. Провідати ув’язнених українців наша омбудсменка намагалася ще до зустрічі зі своїм російським колегою пані Москальковою. Під час цієї зустрічі розпочалася розробка «дорожньої карти» відвідувань в’язнів.
Ще під час перших днів перебування пані Денісової в Росії її поїздку опоненти назвали «туристичною», а спроби вплинути на долю українських бранців – звичайнісіньким піаром. Це, мовляв, може призвести до втрати рівноваги у перемовинах із росіянами. Утім, напевне, слід взяти до уваги і те, що перед українською омбудсменкою стояло надскладне завдання пробити кригу байдужості та ігнорувань з боку керівництва країни-агресора.
Текст: Віктор Цвіліховський
