Крістін Лагард, президентка Європейського центрального банку, оголосила про відставку з посади 29 жовтня. Вона залишить установу 7 лютого 2027 року, що приблизно на дев’ять місяців раніше завершення її восьмирічного мандату. Це рішення дозволить європейським лідерам призначити наступника до президентських виборів у Франції навесні 2027 року.
Офіційна причина дострокового відходу не названа, проте ЗМІ пов’язують цей крок із французькими виборами. Лагард у своєму дописі в X написала: «Для мене було великою честю служити цій установі. Дякую всім, хто підтримував мене на цьому шляху протягом останніх семи років». У відеозверненні вона додала, що залишає установу з відчуттям добре виконаної роботи й із готовим до майбутнього ЄЦБ.
Дострокове відходу викликало суперечливі оцінки. Пол Де Ґрауве з Лондонської школи економіки критикує цей крок, заявляючи, що він «знецінює інституцію й означає підпорядкування суто політичному розрахунку французького президента». Інші аналітики вважають, що своєчасне призначення наступника захистить незалежність ЄЦБ від майбутнього політичного тиску. Президент Франції Емманюель Макрон подякував Лагард за роботу й наголосив на необхідності «впорядкованої та збалансованої» передачі керівництва.
Лагард очолює ЄЦБ з листопада 2019 року. До цього вона була міністеркою фінансів Франції та керувала МВФ. За її керівництва банк пройшов через пандемію COVID-19, енергетичні потрясіння та найсильніший інфляційний сплеск в історії єврозони. Економіст Віллем Бейтер оцінив її роботу як досить успішну, зазначивши, що ЄЦБ знизив інфляцію швидше, ніж у Великій Британії та США.
Європейська рада ухвалить остаточне рішення щодо наступника після відповідної процедури висунення кандидатури та консультацій із Європарламентом. Серед можливих претендентів називають колишнього голову центрального банку Нідерландів Клааса Кнота та керівника Банку міжнародних розрахунків Пабло Ернандеса де Коса. Новий керівник матиме непросту задачу: стримувати інфляцію, спричинену енергетичним шоком, і одночасно вирішувати проблеми державних боргів, особливо у Франції.