Південна Корея поступово відновлює економічні та політичні зв’язки з Росією, незважаючи на її військові дії проти України та військово-технічну співпрацю з Північною Кореєю. Це викликає тривогу серед європейських партнерів Сеула, які сумніваються в його надійності як союзника Заходу.
Однією з причин занепокоєння є перший комерційний рейс південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro до Європи Північним морським шляхом вздовж російської Арктики. Цей маршрут скорочує час доставки приблизно на 10 днів порівняно зі шляхом через Суецький канал, але вимагає тісної взаємодії з Москвою. Сеул розглядає його як перспективний торговельний напрямок і планує розвивати регулярні перевезення до 2030 року. Крім того, південнокорейські порти в липні та серпні завантажили понад 176 тисяч тонн нафтопродуктів, переважно дизелю, на сім танкерів, які здійснили 14 рейсів до російського Далекого Сходу. Три судна перебували під британськими та європейськими санкціями. У серпні ці поставки становили близько 31% морського імпорту російських нафтопродуктів. Український уповноважений із санкційної політики Владислав Власюк наголошував, що такі постачання допомогли Росії компенсувати втрату власних потужностей переробки нафти після пошкодження дронами її заводів. Сеул заперечує офіційний експорт бензину, дизелю чи авіаційного пального до Росії.
Контакти між Сеулом і Москвою активізуються не лише у торгівлі. У листопаді 2025 року пов’язаний із південнокорейською розвідкою Інститут стратегії національної безпеки провів закриту зустріч із Російською радою з міжнародних справ, де обговорювали перспективи політичного діалогу та економічної співпраці. Президент Південної Кореї Лі Дже Мьон призначив Сон Йон Гіля, прихильника тісніших відносин з Росією, своїм спеціальним радником із миротворчої дипломатії. Європейські дипломати у Сеулі висловлюють занепокоєння, що Південна Корея більше не видається партнером зі спільними із Заходом цінностями. Один із них заявив, що Сеул розраховує на завершення війни в Україні й прагне якомога швидше повернутися до бізнесу з Росією. Кім Саеме з Інституту політичних досліджень «Асан» пояснює цей підхід давнім сприйманням Росії як могутнього сусіда, якого неможна ігнорувати. Південнокорейське Міністерство закордонних справ відкидає звинувачення у зближенні з Москвою, заявляючи, що такі побоювання «не відповідають дійсності», і запевняє про підтримку міжнародних зусиль щодо завершення конфлікту в Україні.
Відносини між Києвом і Сеулом суттєво погіршилися після того, як президент Володимир Зеленський у вересні оголосив на Генеральній Асамблеї ООН про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військовополонених. Сеул стверджував, що передачу мали триматися в таємниці для безпеки полонених та їхніх родин у Північній Кореї, і вимагав офіційних пояснень та вибачень. Київ заперечив існування формальної угоди про нерозголошення та запропонував вирішити питання дипломатичним шляхом. 8 жовтня Південна Корея відкликала свого посла з України для консультацій, хоча наголошувала на бажанні мирного врегулювання, проте вибачення України не прийняла.
