На Київському міжнародному економічному форумі 26 жовтня прем’єр-міністр України Сергій Корецький рекомендував власникам бізнесу активно готуватися до можливих російських ударів. Він наголосив на важливості розроблення планів на найгірші сценарії розвитку подій, включаючи пошук альтернативних виробничих площадок, домовленостей з резервними постачальниками та стратегій відновлення діяльності у разі руйнування підприємства.
За спостереженнями прем’єра, частина бізнесменів все ще сподіваються уникнути ударів ворога, вважаючи, що атаки їх не торкнуться. Корецький наголосив, що краще бути готовим до найгірших сценаріїв, які так і не трапляться, ніж опинитися в несподіваній кризовій ситуації. Для виробників споживчих товарів він запропонував розглянути можливість тимчасової передачі виробництва іншим компаніям, які б випускали продукцію під їхньою торговельною маркою.
Російські атаки вже завдали економіці понад 7,7 млрд доларів збитків, знищивши або пошкодивши понад 1 млн квадратних метрів нерухомості. Найбільше постраждали енергетика, металургія, логістика, переробна промисловість і роздрібна торгівля. Державний бюджет також відчув удар — за прогнозом, до кінця року він недоотримає близько 1,5 млрд доларів.
Уряд продовжує підтримувати бізнес, однак можливості держави обмежені. Корецький повідомив, що в бюджеті недостатньо вільних коштів для масштабної допомоги всім компаніям, оскільки лише третину бюджетних потреб вдається покрити наявними ресурсами. Незважаючи на це, уряд спрямовує гроші на програми пільгових кредитів, дотацій та грантів.
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» продовжуватиметься. З початку її запуску підприємства отримали кредитів на 580 млрд гривень, а непогашена сума боргу становить близько 200 млрд гривень. Крім того, уряд розширив можливості кредитування великого бізнесу — компанії зможуть отримувати до 1 млрд гривень на групу за ставкою близько 10%. На пільгові кредити у 2026 році було закладено 18 млрд гривень, але уряд розширює цю суму до 22 млрд гривень.
Уряд розробляє систему страхування воєнних ризиків, яка дозволятиме підприємствам отримувати компенсацію за пошкоджене майно. Пропонується створити спеціальний фонд з початковим державним внеском у 1 млрд доларів, який міжнародні партнери могли б збільшити вдвічі або втричі. Очікуваний тариф страхування становитиме близько 2%, а максимальна компенсація — до 5 млн доларів на заявника. Однак джерело фінансування фонду ще не визначено. Один із розглянутих варіантів — підвищення податку на додану вартість з 20% до 21% — не отримав підтримки ні в бізнесу, ні в парламенті. Уряд продовжує шукати альтернативні механізми фінансування.
