Атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи спровокували серйозні розбіжності між американським президентом Дональдом Трампом та українським лідером Володимиром Зеленським. Трамп наполягає на припиненні таких операцій, посилаючись на зростання світових цін на паливо, тоді як Київ розглядає їх як один із ключових засобів тиску на Москву. Водночас адміністрація США видала ліцензію на торгівлю російським дизелем, а мирні переговори поки залишаються без відчутного прогресу.
Зростання цін на енергоносії у США стало чутливою проблемою для республіканців перед проміжними виборами до Конгресу 3 листопада. Трамп публічно закликав Зеленського припинити удари по російських об’єктах дизельного виробництва, стверджуючи, що українські атаки викликають дефіцит, який «шкодить усьому світу». Держсекретар Марко Рубіо додав, що Вашингтон також занепокоєний операціями проти нафтових вантажів, пов’язаних з американськими компаніями. Натомість Україна відхилила цю вимогу, оскільки регулярно зазнає російських ударів по власній енергосистемі й розглядає далекобійні атаки як спосіб ослабити російську військову машину. Зеленський заявив Reuters у жовтні, що Київ посилюватиме удари по російських НПЗ у відповідь на розширення російських атак. Наслідки вже відчутні: у липні Росія заборонила експорт дизельного пального через внутрішній дефіцит.
9 жовтня адміністрація Трампа видала ліцензію, що дозволяє операції з продажу, доставлення та імпорту російського дизелю, дав йому вихід на світовий ринок. Цей крок різко контрастує з вимогами до України припинити атаки на паливну інфраструктуру Росії. Для американської сторони стабільність поставок пального стала питанням економічних інтересів, а для Києва припинення операцій означало б втрату одного з інструментів впливу на агресора. Напруження посилилось і через оголошене Трампом 11 жовтня так зване енергетичне перемир’я, однак російські удари по українській енергосистемі після цього посилилися.
Зеленський повідомив, що українські військові отримали попередження від американських колег: припинення ударів по російській енергетиці є умовою для продовження обміну розвідданими. Американська розвідувальна інформація має критичне значення для оцінки російських загроз та планування українських операцій, а перебої у підтримці можуть ускладнити оборону напередодні зими. Додатковим сигналом стала ситуація зі Starlink — після перебоїв у супутниковому зв’язку Трамп заявив, що попросив Ілона Маска відновити доступ України до системи.
20 жовтня в Осло українська делегація представила нові пропозиції щодо врегулювання, водночас зять Трампа та його спецпосланець Джаред Кушнер повторив вимогу припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Наступного дня спецпосланець Стів Віткофф зустрівся з путіним у Санкт-Петербурзі, після чого російська сторона погодилася звільнити затриманого американця Стівена Габбарда. Зеленський повідомив, що переговорники України, Росії та США можуть зустрітися в Абу-Дабі в першій половині листопада як підготовчий етап до зустрічі лідерів трьох країн.
