Три країни — Україна, Велика Британія та Латвія — уклали меморандум про запровадження системи верифікації зерна (GVS). Угода, підписана 21 жовтня, спрямована на виявлення агропродукції, яку росія нелегально вивозить з окупованих регіонів. Механізм передбачає обмін науковими даними, координацію лабораторій та перевірку сумнівних партій.
Походження пшениці, кукурудзи, ячменю та соняшникового насіння буде визначатися через ізотопний та хімічний аналіз. Отримані результати порівнюватимуть з еталонною базою даних продукції підтвердженого походження, що допоможе виявити зерно сумнівного походження та накопичити докази щодо його можливого незаконного вивезення. Водночас Київ веде переговори з Євросоюзом щодо компенсації додаткових витрат на доставку українського зерна через віддалені європейські порти.
Через обмеження роботи чорноморських портів Україна змушена користуватися альтернативними маршрутами, які коштують дорожче. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький повідомив, що «довга логістика» до портів Хорватії, Італії, Словенії та Німеччини збільшує витрати на 50–60 євро за тонну. Альтернативні маршрути в межах європейських «Шляхів солідарності» дозволяють перевозити близько 2,5 млн тонн зерна, олійних культур і продуктів переробки щомісяця, однак пропускна спроможність уже наближається до фізичної межі.
Висоцький застеріг, що без розв’язання експортних проблем та доступу до фінансування під загрозою може опинитися до 5 млн гектарів сільськогосподарських земель. Дорогі перевезення ускладнюють аграріям фінансування наступного виробничого циклу — закупівлю палива, добрив, насіння. На початку жовтня Україна експортувала 1,125 млн тонн агропродукції — приблизно половину очікуваного обсягу за цей період.
